Чому вступ в ЄС небезпечний для України

[Wednesday]

Україна завжди була і повинна бути повноправним членом європейської спільноти. Це історичний, культурний і ціннісний факт.

Заради вступу у Євросоюз зібрався останній Майдан, і за це у тому числі заплатила своєю кров"ю Небесна Сотня.

Українці довго працювали над тим, щоб вступити у Європейський Союз, і здається, вони дуже близько до своєї мети.

Але на мою думку, це загрожує Україні втратою державності, а українцям - втратою різних свобод, якими вони роками насолоджувались в Україні, незважаючи на всі її недоліки як держави.

Тому що світ за ці 10 років невпізнанно змінився.

[Wednesday]

Найголовніший чинник - це фашистська за принципом та цінностями парадигма глобалізму. Через свої керівні органи - наприклад, Міжнародний Економічний Форум та ряд пов"язаних з ним політиків у різних країнах глобалісти намагаються створити ніким не обраний світовий уряд, який буде нав"язувати всім нищівні і антигуманні політики.

• Ми вже побачили, що відбувалося під час ковідної епідемії, яка була штучно роздмухана через створений у китайських лабораторіях вірус, що оплатили платники податків США (американські установи фінансували цю роботу). Мільярди людей у світі втратили свободу роботи та пересування, людей, які відмовлялися вакцинуватися неефективними та шкідливими ковідниими вакцинами, звільняли з роботи, обмежували у правах.

• Ми вже побачили, як держави намагалися обмежити свободи громадян через диджиталізацію в контексті контролю над поширенням ковіду. Але зараз глобалісти і ряд урядів намагаються імплементувати цифровий контроль над громадянами у всіх контекстах, а також системи "соціального кредиту", де люди не зможуть більше вільно висловлювати свої думки і користуватись своїми базовими свободами в залежності від політичних парадигм тих, хто контролює владу.

• Ми вже побачили, що відбувалося під часу протесту тракерів у Канаді, коли людей, що брали участь у законному вияві громадської непокори, на яку має право кожен канадець, уряд обізвав терористами і відібрав у них можливість годувати свої родини, відрізавши їм доступ до банківських рахунків.

• Ми вже побачили, що відбувалося у ряді країн Європи, де фермерів змушували штучно вирізати худобу та зменшити кількість сільськогосподарської продукції, у тому числі через обмеження використання добрив, що привело б до великої кількості банкрутств, подорожчання продуктів харчування та навіть голоду. Це ж саме намагалися провернути в Канаді, але не вийшло.

• Ми вже побачили, до чого призвела боротьба із "зміною клімату", коли у Північній Америці виключили цілі галузі промисловості - наприклад, нафтогазовий комплекс. Це призвело не тільки до падіння життя та втрати роботи великою кількістю професіоналів, але збагатило тиранів - наприклад, імперську Росію, та ослабило ті ж США. Також це призвело до підвищення цін на енергоносії, що у свою чергу розкрутило інфляцію і поставило мільйони людей у гіршу фінансову ситуацію, бо все стало набагато дорожчим.

Ми ведемо постійну рубрику, де документуємо, як глобалісти намагаються змінити світ на гірше. Це насправді дуже небезпечно і більшість українців не тільки не має поняття про це, а і не розуміє наслідків для себе .

Якщо Україна вступить в Євросоюз, до українців будуть застосовуватись всі ці ж глобалістичні обмеження - наприклад, цифрове АЙДІ, цифрові гроші чи вимога постійної перманентної вакцинації, хочуть цього українці чи ні.

[Wednesday]

Ще один контекст, це те, що 30 років Україною керували ті, що тільки грабували її, а не розвивали. Для дослідження цього питання у нас теж є окрема тема.

Якщо Україна вступить в Євросоюз, вона втратить економічну незалежність і буде контролюватися невибраними органами влади ЄС, які будуть диктувати їй політику, скільки і чого виробляти, скільки і за що продавати і так далі.

Я думаю, українське сільськогосподарське виробництво загине, а до війни Україна була одною із найбільших агродержав планети.

Про індустрію я вже не кажу. Вона практично знищена війною, але якщо ви думаєте, що європейські виробники зацікавлені у конкуренті, подумайте двічі.

І почитайте ще раз про квоти та обмеження добрив.

[Wednesday]

Україна повинна теж подумати, чому в результаті брекзиту Євросоюз полишив такий ключовий гравець, як Великобританія.

Я особисто вважаю, що якби Великобританія продовжувала бути в ЄС, Україна на сьогоднішній день не існувала б як держава.

Тому що Великобританія не дивилась на європейське муму (нагадую, європейці злили Україну ще до початку вторгнення - пам"ятаєте слова німецького можновладця українському дипломату, що у вас лише два дні і потурбуйтесь про свої родини?).

А почала возити літаками Україні зброю та надала потужну підтримку, в результаті чого Україна вистояла.

Тому що була самостійним гравцем і не залежала ні від кого.

[Wednesday]

Це моя особиста думка, що Україні не потрібно вступати в Євросоюз, а потрібно вступати в НАТО чи у будь-який інший альтернативний військовий союз із країнами-партнерами.

І я сподіваюсь, що в Україні до влади прийдуть справжні патріоти з державницьким баченням, які будуть керуватися інтересами української держави.

А не інстальовані глобалістами маріонетки, які всі ці роки керували Україною і тільки висмоктували з неї всі соки, довівши до ручки і кинувши її наодинці з ворогом.

А те, що український уряд є одним із найбільш глобалістичних у світі, то нема ніякого сумніву  .

Масова примусова вакцинація, диджиталізація (вже й квитка на поїзд не купиш без Дії), спроби увести цифрові гроші і так далі і тому подібне - і це лише початок.

Думай-те (С).

[Wednesday]

Пройшло 10 років після того, як почалася Революція Гідності. Початковим її драйвером був протест проти рішення президента Януковича не підписувати угоду між Україною та Європейським Союзом.

Люди на майдані стояли як під жовтоблакитними стягами, так і під прапорами Євросоюзу.

За цей час змінилася не тільки Україна, а і Євросоюз, причому в набагато гіршу сторону.

Ми вважаємо, що вступ України у те, що є Євросоюзом сьогодні, є прямою загрозою українській державності, незалежності та свободі українців.

Хіба можна уявити тих волелюбних людей, які місяцями мирно протестували і потім йшли під кулі тирана, загнаними у безправне стадо, де всі базові права та свободи відсутні, де кожен твій крок відслідковується, де ти не можеш навіть прогодувати родину, поки не впирскнеш в себе нетестовану, неефективну і шкідливу для твого здоров"я вакцину, де за те, що ти дисидент, тебе відтіснять від суспільства?

Сьогодні українці обурюються, що польські перевізники блокують кордон, вимагаючи рівних умов конкуренції на ринку. Можу побитися об заклад, що через певний час після того, як Україна вступить в Євросоюз, будуть страйкувати українські перевізники і не тільки.

Будуть страйкувати сільськогосподарські працівники, яким нав"яжуть обмежєння у застосуванні добрив, квоти на вирощення худоби і будь-якої с/г продукції, квоти на експорт.

Будуть страйкувати металурги.

Будуть страйкувати IT-професіонали.

І це тільки приклад втрат економічних свобод.

[Wednesday]

Про техномарксистську утопію, свого роду духовний, ідеологічний і навіть фізичний концтабір, що намагається втілити в життя у тому числі Євросоюз, який керується глобалістами (як і більшість країн сучасного світу), можна і не згадувати.

Замість "Arbeit Macht Frei", на його віртуальних воротах написано: "You'll Own Nothing and You'll Be Happy".Це детально розглядається тут.

Якщо коротко, вільна людина і сучасний Євросоюз - це взаємовиключні поняття.

Як вода і полум"я.

Як спека і мороз.

Як свобода і рабство .

Як життя і смерть .

[Wednesday]

Погоджуюся. І справа не тільки в цьому, а в сатанинській глобалістичній ідеології, яку просуває Євросоюз і його керівництво.

[Wednesday]

Звісно, що ні. Аналіз - вище. ЄС і інтереси української державності не співпадають.

[Wednesday]

Високоякісний пост по темі, чи варто розглядати вступ у ЄС, на прикладі кейсу Великобританії. Переклад внизу.

Британія до та після Brexitу. Що обіцяли, що здобули. П'ять уроків для України

У червні 2016 року британці проголосували за вихід своєї країни із Європейського Союзу. Великобританія припинила членство у ЄС 31 січня 2020 року. Минуло чотири роки. Можна підбити попередні підсумки, порівняти з тими цілями та завданнями, які ставили перед собою прихильники Brexitу, оцінити аргументи тих, хто був проти виходу Британії з ЄС. Для нас важливо отримати уроки з цієї кампанії та країнової операції дезінтеграції.

Перше. Осоромлені скептики та панікери, які пророкували рецесію та економічну кризу Великобританії після виходу з ЄС. У 2015 році ВВП країни був $2928,6 млрд. (3,9% ВВП світу), у 2020 році - $2699,7 млрд. (3,17% ВВП світу), 2023 році - $3,344,7 млрд. (3,19%). Так, частка британської економіки у світі зменшується, як і Євросоюзу. Вони програють Китаю та решті Азії, яка залучає інвесторів вигіднішими умовами, з погляду податків, регуляторки, витрат виробництва та конкурентоспроможності робочої сили. Не можна сказати, що Британія майже на один процентний пункт знизила своє місце у світовому ВВП лише через Brexit.

Середньорічні темпи зростання ВВП у період 2020-2023 років склали всього 0,7%, що значно нижче за період 2016-2019 років (1,9%) та 2012-2015 років (2,2%), але тут левову частку впливу надав COVID. Через вжиті заходи ВВП Великобританії в 2020 році впав на 10,4%. Якщо ж взяти період п'яти останніх років без цього року та наступного зльоту в 8,7% ВВП, то середньорічні темпи зростання ВВП будуть приблизно 2% ВВП. Це означає, що за цим параметром (динаміка ВВП) жодного колапсу британської економіки не відбулося. Вона розвивалася приблизно так, як розвинені країни ЄС, але повільніше, ніж економіка США.

Не виправдалися прогнози та обіцянки прихильників Brexit. Вони стверджували, що Євросоюз гальмує розвиток Британії, що європейська бюрократія, регуляторна система та податки є шкідливими для країни. Мовляв, ось вийде країна з ЄС, змінить своє податкове, регуляторне, торгове, податкове законодавство, розкріпачить бізнес – і покаже Євросоюзу, що таке вільний ринок, відновить швидкі темпи зростання.

Нічого такого не сталося. Якість основних інститутів, що визначають параметри економічного розвитку, практично не змінилася, а за окремими параметрами навіть погіршилася. У доповіді про стан економічної свободи від Frazer Institute 2015 року Британія була на 10-му місці, у Доповіді 2023 року - на дев'ятому. В Індексі глобальної інноваційності 2015 року. Британія як регуляторне середовище була на 9-му місці у світі, в Доповіді 2023 – на 17-му, за якістю ділового клімату в 2015 році Британія була на 10-му місці, а 2023 році. – на 43-му. У 2023 році. в Індексі податкової конкурентоспроможності Британія опинилася на 30 місці з 38 країн ОЕСР, а в 2015 році. Британія була на 11 місці з 34 країн.

Обіцянки прихильників Brexit провести в країні дебюрократизацію, дерегулювання, ліквідувати або щонайменше знизити витрати для виробників товарів/послуг, а також вартість життя для громадян не були виконані. Британський регуляторний, податковий хрін виявився не солодшим за ЄС-івську редьку. Британія навіть із Америкою не змогла домовитися. Переговори відклали щонайменше до кінця 2025 року.

[Wednesday]

Продовження статті

Друге. Британська економіка глибоко інтегрована у глобальні та регіональні ланцюжки цінності, у світовий фінансовий ринок. Тому вихід з ЄС і перехід на схожі норми та стандарти регулювання виробництва товарів/послуг нічого принципово не змінив, хіба що додав витрат для того британського бізнесу, який був тісно інтегрований до ЄС-вих ланцюжків виробництва цінності. Є багато прикладів, коли німецькі, французькі, іспанські виробники відмовлялися від британських партнерів на користь виробників ЄС через регуляторну, митну тяганину.

Останні 10 – 15 років частка Британії у торгівлі товарів скорочується. Brexit тут – один із численних факторів, далеко не найголовніший. Так було в 2022 році, коли частка товарного експорту Британії становила 2,13% світового обсягу експорту. У 2019 році було 2,48%, а 2012 році – 2,58%. А ось із комерційними послугами у Британії все чудово. Частка їх експорт у світі у 2022 році. становила 6,99%, у 2019 році була 6,79% світового обсягу, а 2012 році. – 6,44%.

Оцінимо інвестиційну привабливість Великобританії за обсягом прямих іноземних інвестицій. За підсумками 2022 року Британія залучила до себе (inward foreign direct investment) ПІІ у сумі $2698,56 млрд. (6,1% ПІІ світу). Вона вивезла у вигляді ПІІ (outward FDI stock) у сумі $2203,11 млрд. (5,53% світу). Порівняємо з накопиченими ПІІ за підсумками 2015 року. Тоді обсяг вхідних ПІІ був $1457,18 млрд. (5,83% світу), вихідних ПІІ - $1538,13 млрд. (6,14% світу). Виходить, що у 2022 році порівняно з 2015 роком обсяг залучених до Британії ПІІ збільшився на $1241 трлн. З Британії у вигляді ПІІ вийшло на $665 млрд. більше. Немає жодних підстав говорити про те, що Brexit став причиною інвестиційної кризи, тому що її, цієї самої кризи, просто немає. Довіра до Великобританії, її правовим, економічним інститутам залишається дуже високим.

[Wednesday]

Продовження статті

Третє. Brexit не скоротив розмір британського неринкового сектора, якщо оцінювати його за сукупними державними витратами, адже це була одна з ключових обіцянок прихильників Брекзиту – менше держави, більше підприємництва. Держвитрати не те, що не знизилися, а суттєво зросли. У 2015 році держвитрати становили 40,4% ВВП, у 2020 році - 49,9% ВВП, у 2023 році. - 44,7% ВВП. Це рівень економіки не вільного ринку, а держави загального інтервенціонізму. Британські VIP-розпорядники чужого не впоралися із держборгом. Він у 2015 році був 87,9% ВВП, 2020 році. - 105,8% ВВП, у 2023 році. - 101,1% ВВП. Британці справедливо критикували ЄС за надмірне захоплення держвидатками, за безладність щодо держборгу. З Євросоюзу вийшли, а принципової різниці між собою та ЄС/зоною євро не показали. У 2023 році сукупні держвитрати у країнах зони євро були 49,9% ВВП. Для порівняння у 2015 році. - 48,4%. А за держборгом зона євро показала більшу дисциплінованість та стриманість. У 2015 році валовий держборг країн зони євро був 91,3% ВВП, у 2023 році. - 88,6% ВВП.

Виходить, що британська влада обіцяла виборцям одне, а зробила інше. Звідси й розчарування, адже головним гаслом кампанії Brexit було «Більше волі!» Насправді вийшло перезавантаження бюрократії та Великої держави. Британський підприємець і обиватель, який виступав за Brexit, має всі підстави почуватися обдуреним.

[Wednesday]

Продовження статті

Четверте. Центральний банк (Bank of England) за ФРС грубо помилився з оцінкою інфляції і припустився стрімке зростання цін. Він працював і продовжує працювати в одній теоретичній матриці із ФРС, ЄЦБ, іншими центральними банками країн G7. Brexit не вплинув на якість монетарної політики Британії. Інфляція 2022 року у 10,5% - чорна пляма на репутації британської монетарної влади. Brexit не став сигналом для ревізії монетарної політики, дерегулювання фінансових відносин та скорочення витрат доступу до кредиту, інших фінансових інструментів.

П'яте. Страшилки та побоювання щодо безробіття після Brexitу не матеріалізувалися. Порівняно з періодом до проведення референдуму та проведенням переговорів про вихід з ЄС безробіття нині суттєво нижче. У Британії воно суттєво нижче, ніж у ЄС: 4% проти 6%. Знову ж таки на стан ринку праці вплив надають різні чинники. Brexit тут не можна притягувати за вуха ні його прихильникам, ні його супротивникам. Великобританія була і залишається привабливим місцем для мільйонів людей з усього світу. Тільки державний інтервенціонізм ринку праці, нав'язування соціалістичних вимог, додаткових обтяжень для роботодавців може збільшити безробіття. Після Brexitу британці не стали жити гірше, якщо судити з агрегатних показників. Наприклад, у період 2012-2015 років середньорічний ВВП з ппс на душу населення становив $40,5 тисяч, а в період 2020-2023 років – вже майже $52 тисячі.

[Wednesday]

Продовження статті

Уроки Brexit-у та його реалізації для України

Кампанія Великобританії з виходу з Європейського Союзу містить багато цінних уроків для України. Сформулюємо основні.

Урок № 1.

Країні вигідно мати чітке бачення майбутнього, стратегію свого розвитку, зрозумілі консенсусні орієнтири для внутрішньої та зовнішньої політики. Політична, особиста, економічна свобода – це раз. Верховенство права, приватна власність та відкрита конкуренція – це два. Базові інститути західної цивілізації, включаючи повноцінне членство у союзах по-справжньому вільних, демократичних країн – це три.

Урок № 2.

Країна повинна мати сильну інтелектуальну імунну систему від популізму, марксизму, соціалізму та Левіафанства загалом. Невигідно, руйнівно для країни потрапляти у вирви популізму, ситуативних політичних кампаній для реалізації персональних амбіцій окремих політиків чи партій.

Урок № 3.

При ухваленні рішень про вступ до тієї чи іншої організації, прийняття тих чи інших правил країна повинна орієнтуватися на інститути свободи та приватної власності, збільшення своїх порівняльних переваг, зниження витрат життя, розширення можливостей та свободи вибору для громадянина своєї країни, а не на вигоди для VIP-розпорядників та споживачів чужої, малої групи бенефіціарів державних та міжнародних партнерських програм.

Урок № 4.

Обіцянки свободи, розкріпачення підприємництва мають виконуватися, щоб не вбивати довіру до держави та політичних інститутів країни. Обман громадянина, виборця, який повірив і підтримав свободу, дуже дорого обходиться країні. Ціна – міграція, деморалізація, деградація, корупція, ерозія інститутів, які забезпечують реалізацію принципу верховенства права, консервація оліграхату/схематозу. Насамперед це стосується цивільно та підприємницьки активних людей.

Урок № 5.

Україна не може собі дозволити залишатися постсовковою, соціалістичною, номенклатурно-комерційною, доволі зарегульованою країною з домінацією VIP-розпорядників та споживачів чужого, якщо вона претендує на статус незалежної, сильної, сучасної, динамічної, благополучної країни Європи. Нам не потрібні шашечки у вигляді формального кандидатства, членства, договорів, угод, запрошень, незліченних конференцій та форумів з лавиною нудотних слів, гасел та грантів. Нам треба їхати. Тобто ми самі повинні робити своїми руками зміни всередині країни. Нам потрібна свобода не тому, що Брюссель вимагає, а тому, що це вигідно і дуже потрібне українцям. Нам потрібні стабільні гроші та доступ до фінансового ринку світу не тому, що це вимагає МВФ, а тому, що це фундамент розвитку українського бізнесу та благополуччя домашніх господарств. Нам потрібна повноцінна приватна власність усієї економіки не тому, що так рекомендує Світовий банк чи ОЕСР, а тому, що це – найкращий спосіб розкріпачити креативність, енергію та відповідальність українців повернути людей назад до країни, дозволити їм створити свій дім у себе на батьківщині, а не на чужині.

[Wednesday]

Не ланч сьогодні, а суцільна ржака     .

Ото буде смішно, якщо "прокацапська" Грузія потрапить в Євросоюз раніше, ніж "проукраїнська" Україна .

Плюс - так буде краще для України .

Мінус - Хорват не переживе такої несправедливості  .