Історія ізраїльсько-палестинського конфлікту: факти та історичні події

[Wednesday]

Скажу чесно - до того, як почався цей конфлікт, я взагалі нічого про наведені тут факти і історичні події просто не знала. Сподіваюсь, що інформація буде корисною іншим.

Переклад цієї статті українською. Дані по статусу конфлікту та втратах подані станом на 9 жовтня 2023 року, коли вийшла стаття.

Ізраїльсько-палестинський конфлікт забрав десятки тисяч життів і змусив переселити багато мільйонів людей і сягає корінням у колоніальний акт, здійснений понад століття тому.



Оскільки Ізраїль оголосив війну сектору Газа після безпрецедентного нападу озброєного палестинського угруповання ХАМАС у суботу, погляди світу знову зосереджені на тому, що може статися далі.

Бойовики ХАМАС вбили понад 800 ізраїльтян під час нападу на кілька міст на півдні Ізраїлю. У відповідь Ізраїль розпочав бомбардування Сектора Гази, убивши понад 500 палестинців. Він мобілізував війська вздовж кордону з Газою, мабуть, готуючись до наземної атаки. А в понеділок він оголосив про «повну блокаду» сектора Газа, припинивши постачання продовольства, палива та інших необхідних товарів до вже обложеного анклаву, що згідно з міжнародним правом є військовим злочином.

Але те, що розгорнеться в найближчі дні й тижні, має коріння в історії.

Десятиліттями західні ЗМІ, науковці, військові експерти та світові лідери описували ізраїльсько-палестинський конфлікт як нерозв'язний, складний і такий, що зайшов у глухий кут.

Ось прості факти, що допоможуть інтерпретувати цей один із найтриваліших конфліктів у світі.

[Wednesday]

Що таке Декларація Бальфура?

Понад 100 років тому, 2 листопада 1917 року, тодішній міністр закордонних справ Великої Британії Артур Бальфур написав листа на ім'я Лайонела Волтера Ротшильда, лідера британської єврейської громади.

Лист був коротким – лише 67 слів – але його зміст мав сейсмічний вплив на Палестину, який відчувається й донині.

Він зобов'язував британський уряд «створити в Палестині національний дім для єврейського народу» та сприяти «досягненню цієї мети». Лист відомий як Декларація Бальфура.

По суті, європейська держава пообіцяла сіоністському руху країну, де палестинські араби складали понад 90 відсотків населення.

Британський мандат був створений у 1923 році і діяв до 1948 року. Протягом цього періоду британці сприяли масовій імміграції євреїв – багато нових мешканців тікали від нацизму в Європі – і вони також стикалися з протестами та страйками. Палестинці були стурбовані демографічними змінами в їхній країні та конфіскацією британцями їхніх земель для передачі їх єврейським поселенцям.

Прим. автора: Внизу текст декларації українською мовою.

[Wednesday]

Що сталося в 1930-х роках?

• Ескалація напруженості зрештою призвела до арабського повстання, яке тривало з 1936 по 1939 рік.
• У квітні 1936 року новостворений Арабський національний комітет закликав палестинців розпочати загальний страйк, утримати податки та бойкотувати єврейські продукти на знак протесту проти британського колоніалізму та зростання єврейської імміграції.
• Шестимісячний страйк був жорстоко придушений британцями, які розпочали кампанію масових арештів і здійснили каральне знесення будинків, практику, яку Ізраїль продовжує застосовувати проти палестинців сьогодні.
• Друга фаза повстання почалася наприкінці 1937 року і була очолена палестинським селянським рухом опору, спрямованим проти британських військ і колоніалізму.
• До другої половини 1939 року Великобританія накопичила в Палестині 30 000 військ. Села бомбардували з повітря, вводили комендантську годину, руйнували будинки, широко поширеними були адміністративні арешти та вбивства без розгляду.
• У тандемі британці співпрацювали з громадою єврейських поселенців і сформували збройні групи та очолювані Великобританією «противопостановські сили» єврейських бійців під назвою «Спеціальні нічні загони».
• У Ішув, додержавну громаду поселенців, таємно імпортували зброю та створювали збройові заводи для розширення Хагани, єврейського воєнізованого формування, яке згодом стало ядром ізраїльської армії.
• За ці три роки повстання 5000 палестинців було вбито, від 15000 до 20000 було поранено і 5600 було ув'язнено.

[Wednesday]

Яким був план поділу ООН?

• До 1947 року єврейське населення зросло до 33 відсотків Палестини, але їм належало лише 6 відсотків землі.

• ООН прийняла резолюцію 181, яка закликала до розділу Палестини на арабську та єврейську держави.

• Палестинці відкинули план, оскільки він відводив близько 55 відсотків Палестини єврейській державі, включаючи більшу частину родючого прибережного регіону.

• У той час палестинці володіли 94 відсотками історичної території Палестини і становили 67 відсотків її населення.

[Wednesday]

Накба 1948 року, або етнічна чистка Палестини

• Ще до закінчення британського мандату 14 травня 1948 року сіоністські воєнізовані формування вже розпочали військову операцію зі знищення палестинських міст і сіл, щоб розширити кордони сіоністської держави, яка мала народитися.
• У квітні 1948 року понад 100 палестинських чоловіків, жінок і дітей були вбиті в селі Дейр-Ясін на околиці Єрусалиму.
• Це задало тон решті операції, і з 1947 по 1949 рік понад 500 палестинських сіл, селищ і міст було знищено під час того, що палестинці називають Накба, або «катастрофа» арабською.
• За оцінками, було вбито 15 000 палестинців, у тому числі в десятках масових вбивств.
• Сіоністський рух захопив 78 відсотків історичної Палестини. Решта 22 відсотки були розділені між тим, що нині є окупованим Західним берегом річки Йордан і обложеним сектором Газа.
• Приблизно 750 000 палестинців були змушені покинути свої домівки.
• Сьогодні їхні нащадки живуть як шість мільйонів біженців у 58 убогих таборах по всій Палестині та в сусідніх країнах Лівані, Сирії, Йорданії та Єгипті.
• 15 травня 1948 року Ізраїль оголосив про своє створення.
• Наступного дня почалася перша арабо-ізраїльська війна, яка закінчилася в січні 1949 року після перемир'я між Ізраїлем та Єгиптом, Ліваном, Йорданією та Сирією.
• У грудні 1948 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію 194, яка закликає до права повернення палестинських біженців.

[Wednesday]

Роки після Накби

• Щонайменше 150 000 палестинців залишилися в новоствореній державі Ізраїль і жили в умовах жорстко контрольованої військової окупації протягом майже 20 років, перш ніж вони врешті-решт отримали ізраїльське громадянство.
• Єгипет заволодів Сектором Газа, а в 1950 році Йорданія почала адміністративне панування над Західним берегом.
• У 1964 році була створена Організація визволення Палестини (ОВП), а через рік — політична партія ФАТХ.

[Wednesday]

Накса, або Шестиденна війна і поселення

• 5 червня 1967 року Ізраїль окупував решту історичної Палестини, включаючи сектор Газа, Західний берег, Східний Єрусалим, сирійські Голанські висоти та єгипетський Синайський півострів під час Шестиденної війни проти коаліції арабських армій.
• Для деяких палестинців це призвело до другого вимушеного переміщення, або Накса, що арабською означає «відступ».
• У грудні 1967 р. був створений марксистсько-ленінський Народний Фронт Визволення Палестини. Протягом наступного десятиліття серія нападів і захоплень літаків лівими групами привернула увагу світу до тяжкого становища палестинців.
• На окупованому Західному березі річки Йордан і в секторі Газа почалося будівництво поселень. Було створено дворівневу систему з єврейськими поселенцями, наданими всіма правами та привілеями громадянства Ізраїлю, тоді як палестинцям довелося жити під військовою окупацією, яка дискримінувала їх і забороняла будь-яку форму політичного чи громадянського самовираження.

[Wednesday]

Перша інтифада 1987-1993

• Перша палестинська інтифада спалахнула в секторі Газа в грудні 1987 року після того, як четверо палестинців загинули, коли ізраїльська вантажівка зіткнулася з двома фургонами з палестинськими робітниками.
• Протести швидко поширилися на Західний берег, молоді палестинці кидали каміння в танки та солдатів ізраїльської армії.
• Це також призвело до заснування руху ХАМАС, відгалуження від Братів-мусульман, які брали участь у збройному опорі ізраїльській окупації.
• Жорстока відповідь ізраїльської армії була укладена в політику «Ламайте їм кістки», яку пропагував тодішній міністр оборони Іцхак Рабін. Це включало вбивства без розгляду, закриття університетів, депортацію активістів і руйнування будинків.
• Інтифада в основному проводилася молодими людьми і керувалася Об'єднаним національним керівництвом повстання, коаліцією палестинських політичних фракцій, які зобов'язалися припинити ізраїльську окупацію та встановити палестинську незалежність.
• У 1988 році Ліга арабських держав визнала ООП єдиним представником палестинського народу.
• Інтифада характеризувалася народною мобілізацією, масовими протестами, громадянською непокорою, добре організованими страйками та комунальними кооперативами.
• За даними ізраїльської правозахисної організації B'Tselem, під час інтифади ізраїльські війська вбили 1070 палестинців, у тому числі 237 дітей. Понад 175 тисяч палестинців були заарештовані.
• Інтифада також спонукала міжнародну спільноту до пошуку вирішення конфлікту.

[Wednesday]

Роки після підписання угоди в Осло та Палестинська автономія

• Інтифада завершилася підписанням угоди в Осло в 1993 році та формуванням Палестинської адміністрації (ПА), тимчасового уряду, яким було надано обмеження влади в окупованих районах Західного берега та в секторі Газа.
• ООП визнала Ізраїль на основі рішення про створення двох держав і фактично підписала угоди, які дали Ізраїлю контроль над 60 відсотками західного берега, а також більшою частиною земельних і водних ресурсів території.
• ПА мала звільнити місце для першого обраного палестинського уряду, який керував незалежною державою на Західному березі річки Йордан і в секторі Газа зі столицею в Східному Єрусалімі, але цього так і не відбулося.
• Критики ПА розглядають її як корумпованого субпідрядника ізраїльської окупації, який тісно співпрацює з ізраїльськими військовими у придушенні інакомислення та політичної активності проти Ізраїлю.
• У 1995 році Ізраїль побудував електронну огорожу та бетонну стіну навколо сектора Газа, перериваючи взаємодію між розділеними палестинськими територіями.

[Wednesday]

Друга інтифада

• Друга інтифада почалася 28 вересня 2000 року, коли лідер опозиції Лікуд Аріель Шарон здійснив провокаційний візит до комплексу мечеті Аль-Акса з тисячами сил безпеки, розгорнутими в Старому місті Єрусалиму та навколо нього.
• Протягом двох днів у зіткненнях між палестинськими протестувальниками та ізраїльськими силами п'ятеро палестинців були вбиті та 200 поранені.
• Цей інцидент викликав широке збройне повстання. Під час Інтифади Ізраїль завдав безпрецедентної шкоди палестинській економіці та інфраструктурі.
• Ізраїль знову окупував території, якими керує Палестинська адміністрація, і почав будівництво розділової стіни, яка разом із бурхливим будівництвом поселень знищила палестинські засоби до існування та громади.
• Поселення є незаконними згідно з міжнародним правом, але протягом багатьох років сотні тисяч єврейських поселенців переїхали в колонії, побудовані на вкраденій палестинській землі. Простір для палестинців скорочується, оскільки дороги та інфраструктура, призначені лише для поселенців, розрізають окупований Західний берег, змушуючи палестинські міста та селища перетворюватися на бантустани, ізольовані анклави для темношкірих південноафриканців, створені колишнім режимом апартеїду в країні.
• На момент підписання угод в Осло на Західному березі, включаючи Східний Єрусалим, проживало трохи більше 110 000 єврейських поселенців. Сьогодні ця цифра становить понад 700 000 осіб, які живуть на понад 100 000 гектарах (390 квадратних миль) землі, експропрійованої у палестинців.

[Wednesday]

Поділ Палестини і блокада Гази

• Лідер ООП Ясір Арафат помер у 2004 році, а через рік завершилася друга інтифада, ізраїльські поселення в секторі Газа були демонтовані, а ізраїльські солдати та 9000 поселенців покинули анклав.
• Через рік палестинці вперше проголосували на загальних виборах.
• ХАМАС отримав більшість. Однак спалахнула громадянська війна ФАТХ-ХАМАС, яка тривала місяцями, в результаті чого загинули сотні палестинців.
• ХАМАС вигнав ФАТХ із сектора Газа, а ФАТХ – головна партія Палестинської автономії – відновила контроль над частинами Західного берега.
• У червні 2007 року Ізраїль запровадив сухопутну, повітряну та морську блокаду сектора Газа, звинувативши ХАМАС у тероризмі.

[Wednesday]

Війни в секторі Газа

• Ізраїль розпочав чотири тривалі військові напади на Газу: у 2008, 2012, 2014 та 2021 роках. Були вбиті тисячі палестинців, у тому числі багато дітей, а десятки тисяч будинків, шкіл та офісних будівель зруйновано.
• Відбудова була майже неможливою, оскільки облога не дає будівельним матеріалам, таким як сталь і цемент, дістатися Гази.
• Напад 2008 року включав використання міжнародно забороненої зброї, наприклад фосфорного газу.
• У 2014 році протягом 50 днів Ізраїль убив понад 2100 палестинців, у тому числі 1462 мирних жителя та близько 500 дітей.
• Під час штурму, який ізраїльтяни назвали Operation Protective Edge, близько 11 000 палестинців було поранено, 20 000 будинків було зруйновано, а півмільйона людей були вимушені переселитися.

[Wednesday]

Інтерактивний проект, який у візуальній формі показує історію конфлікту.

CONQUER AND DIVIDE

[Wednesday]

Йосеф Діамант і Аміцур Коен. Аміцур спочатку був членом терористичної групи Лехі, члени якої сформували ЦАХАЛ 🇮🇱

Лехі шукав союзу з нацистською Німеччиною проти Великобританії.

Двоє терористів, які вважають зґвалтування та етнічні чистки жахливо смішними. Описують, як ізраїльські солдати згвалтували 16-річну дівчинку, як вбивали і катували дітей. І це, ржучи та веселячись на камеру.