Російська помилка лідерів західного світу

[Franchuk]

Російська помилка лідерів західного світу


Коли ми в 90-х і аж до 2014 дивилися, з якою настирливістю усі розвинуті країни допомагали, усіма силами, піднімати добробут росіян, рік за роком йдучи в усьому назустріч російським потребам і потураючи усім російським забаганкам, ми розуміли, що це все дуже потрібно робити – з благородною метою умиротворення Росії.

Адже загалом відомо, і людський досвід, логіка та здоровий глузд свідчать, що у щасливих людей не буває потреби чинити злочини – усі реальні злочини учиняються нещасливими людьми. І коли добробут росіян зростатиме, таке міркування мало місце, то звичайно що зростатиме, разом з добробутом, рівень щасливості російського суспільства. Отже потреба паскудити іншим народам, відповідно, зменшуватиметься.

Однак реальна російська дійсність швидкого росту в російському суспільстві ненависті до навколишніх народів, читай: російської нещасності – прямо пропорційно у відповідності до зростання російського добробуту, настільки категорично заперечила цю здавалося б безвідмовну міжнародну логіку, що усім, хто приділяв цьому питанню увагу, стало цілком зрозуміло: рівень добробуту росіян зовсім не так пов'язаний з рівнем щасливості народних мас, як в інших країнах.

Той факт, що це помилка – думати, що причина нещасності росіян в матеріальних нестатках, мабуть не пройшов повз увагу також і більшості лідерів західних країн, які реально направляли на те умиротворення, керуючись логікою прямої пов'язаності добробуту і щасливості, величезні ресурси.

Свідчень цьому факту помилки повнісінько, і величезне російське народне піднесення у зв'язку з підлою російською окупацією Криму, мотивуючи її брехнею про злісні наміри України, це тільки одне, хоч і не найменше, з таких свідчень.

Існує також досить таки обґрунтована думка, що пасивність оборонної тактики реагування цивілізованих країн на щораз нові наступні небезпечні для всього світу злочинні дії Росії, пов'язана з тим, що крах теорії умиротворення Росії з допомогою матеріальних благ для росіян, ліквідувавши ілюзію розуміння та передбачуваності російських дій, планів та їх мотивації, не дав ніякої іншої, хоч трохи прийнятної версії такого розуміння. Де тут взятися підставам для активних дій, якщо нема розуміння, що діється, в чому причина росту неймовірної з точки зору нормальної людини загальнонародної російської потреби чинити злочини, читай: нещасливості?

Одне тільки зрозуміло: раз у нормальних людей не буває потреби паскудити іншим людям, а причина росту російської агресивності, тобто нещасності, не в матеріальних негараздах, яких в останні роки у росіян стало суттєво менше, то значить цю причину треба шукати в чомусь іншому.

Треба шукати тому, що якщо ми справді хочемо добитись вирішення задачі підвищення щасливості, тобто зменшення агресивності російського суспільства, то нам ну ніяк не обійтися без коректно поставлених умов цієї задачі – тобто перш за все без розуміння причини російської нещасності.

Саме тому таким важливим є питання про неї, про справжню причину нещасності росіян.

Іншими словами кажучи, першим питанням, на яке потрібно відповісти, вирішуючи задачу справжнього, дійсного, не тимчасового умиротворення Росії, є питання розуміння справжньої причини нещасності росіян.

Допоміжним фактом в досягненні такого розуміння є те цікаве явище, що наслідком багаторічних міжнародних зусиль для росту російських матеріальних статків, замість того, щоб росіяни стали щасливішими, стало, судячи по величезному росту російської агресивності, цілком навпаки – так, ніби зростання російських матеріальних статків тільки звільняло росіян від тих перешкод, які заважали їм по-справжньому зосередитись на своїй нещасності.

Наявність цього допоміжного факту додає певності в тому, що обраний на сьогодні міжнародний курс на усебічне обмеження економічного сприяння Росії є найбільш ефективною тактикою, і то незалежно від наявності ясності розуміння причини російської нещасності.

Однак також має бути зрозуміло, що коли йдеться про стратегію ставлення до Росії, про перспективу участі Росії в співжитті народів світу, то для усунення справжніх причин російської нещасності, яка так категорично відрізняє російський народ від інших народів, ніяк не обійтися без розуміння її причини – щоб в майбутньому знов не напоротись на той самий ефект її розблокування. Гальмівна колодка на колеса російської ненависті, це звісно найперше, що негайно необхідне вже сьогодні, але це не значить, що не треба думати про її остаточне викорінення.

Через безнадію щодо сподівань зрозуміти причину невикорінимості російської агресивності, перш за все стосовно українського народу, на інформаційних полях проростають різноманітні версії, геть аж до особливостей генетики росіян, хоч усім зрозуміло, що насправді ні генетика, ні інші біологічні особливості не мають прямого відношення до російських виявів ворожості до різних народів світу, перш за все до українського народу.

До цього здавалося б такого надприродно нездоланного російського прагнення має пряме відношення дещо інша річ – московська державоутворююча брехня про спільність походження українського та російського народів.

Ця брехня останнім часом еволюціонувала, оскільки брехня не може довго лишатись в незмінному вигляді, і трансформуючись, зрештою пересобачилася в московську брехню, що нібито російський і український народи, це один народ.

Українці відчувають остаточний результат цієї підлої московської брехні, як російське намагання підкорити, поневолити український народ, а зрештою його ліквідувати.

Росіяни ж відчувають цю паскудну московську брехню зовсім інакше, і саме в цьому "інакше" знаходиться корінь, причина, двигун паскудства російського сприйняття (перш за все) України і українського народу.

І це зовсім не радість, як це здавна було прийнято вважати в українському суспільстві, від оборудки викрадення, перетягнення в Москву і там привласнення історичних діянь українського народу – а також подоби старої назви України Русь, якою ще триста років тому весь світ називав землю українського народу (тому Петро І так і не зміг в 1721 році перейменувати Московію на Русь і взяв для неї назву "Росія").

Насправді російський народ відчуває цю московську брехню не так. І зрозуміти, як, не так уже й важко. Для цього треба просто уявити собі, що Ваших батьків, Вас, а потім Ваших дітей заставляють в школі учити, замість діянь власних предків, діяння предків котрогось із сусідніх, чи навіть не таких і сусідніх народів, до яких Ви, Ваші предки і відповідно Ваші діти не мають жодного відношення. І заставляють Вас говорити, що Ви належите не до свого справжнього народу, який дав Вам Ваше життя, а належите до того чужого далекого народу, до якого Ваші предки не мають жодного навіть і найменшого відношення.

Саме якраз це відбувається з людьми, які називають себе русскими (використовувати слово русскіє, як на мою скромну думку, найбільш коректно – саме так звучить назва – не самоназва – цього псевдоетносу). І це відбувається з усіма русскими без жодного винятку. Кожен русский, який хоч трохи цікавився, звідки він узявся, прекрасно в курсі, що жодного найменшого відношення до українського народу ні у його предків, ні у нього та його дітей ніколи не було.

Інакше кажучи, тут має місце унікальний випадок в світовій історії, у якій в усіх народів був і є якщо не культ предків, то шаноблива пам'ять про них і повага до їхніх могил. Без цього, свідчить мораль усіх народів, людина не може бути гідною людиною. У русских же сотні років відбувається державне нагинання усіх громадян, покоління за поколінням, відмовлятись від пам'яті про своїх справжніх абсолютно нерусских предків – тобто фактично плювати на могили власних предків.

Це московське дійство творить маси людей з втоптаною в багно московської брехні гідністю. І щоб побачити, як поводять себе маси людей із знищеною гідністю, далеко не треба шукати. Треба просто поглянути, як поводять себе русскіє – перш за все стосовно того предмету, яким їх московська банда убивць нагинає плювати на могили їхніх предків – до України.

І та сама злочинна московська банда, яка нагинає росіян плювати на могили власних абсолютно нерусских предків, заковтуючи підлу брехню, ніби русскіє з українцями – один народ, каналізує назовні ту російську нещасність, яка виникає від того нагинання, з допомогою ще одної підлої брехні: "нас предали хохлы" – а також американці, прибалти, казахи, білоруси та інші народи світу.

Звичайно що коли розуміння кореня проблеми відсутнє, то і вирішення її видається неможливим. Однак проблема набуває іншого вигляду, якщо прикласти зусилля для розуміння її причини. Коли є розуміння, то вже зовсім не такою беззаперечною починає видаватися думка про те, що це російське "явище" ніколи подолати не вдасться – якщо звісно не намагатися обходити мовчанням той єдиний засіб, а саме розуміння, тільки з допомогою якого є шанс розпочати процес повернення людської гідності до русских.

[Wednesday]

Адже загалом відомо, і людський досвід, логіка та здоровий глузд свідчать, що у щасливих людей не буває потреби чинити злочини – усі реальні злочини учиняються нещасливими людьми.

Цей посил не відповідає дійсності. Різні злочини чиняться різними людьми. В основному людьми, що є соціо- і психопатами (це тип розладу особистості, що відзначається відсутністю емпатії і повним розумінням наслідків своїх дій - тому вони вважаються підсудними).

Поняття "щастя" не має юридичного виміру. Як можна встановити, чи був хтось щасливий чи наскільки щасливий у дні планування чи здійснення злочину?

Ось вам приклад із життя.

У 2008 році жителю Калгарі Джошуа Лалу було 34. У Джошуа було все, що тільки може побажати собі людина - професійні досягнення (він вчився на архітектора), красуня-дружина та троє дівчаток. Одній було майже 6, іншій 3 і найменшій - рік.

Джошуа був люблячим чоловіком та татом, у нього було багато друзів. І всі вони не могли повірити, коли він зробив те, що зробив.


27 травня 2008 року Джошуа взяв ножа і опустився у бейсмент, який знімала у родини молода жінка Амбер Боверман, яка працювала журналістом-фрілансером. Джошуа завдав Амбер декілька ударів ножем і вбив її.

Потім Джошуа піднявся наверх. Він знайшов дружиину і старших доньок у спальні. Рани, завдані ним своїй дружині, свідчили, що вона до останнього намагалася захистити своїх доньок. Тіла маленьких Рошель і Крістен були знайдені поряд із їх матір"ю.

Потім Джошуа пішов у дитячу спальню, де стояло ліжечко їх наймолодшої доньки. Проте якимось чудом він її не зачепив, але натомість завдав фатального удару собі. Його тіло знайшли поряд.

Газети писали, що сцена злочину була такою жахливою, що офіцери, які були на місці першими, мусили потім довго проходити психологічну реабілітацію.

Що ж змусило в принципі щасливу та люблячу людину вчинити таке? Ми вже ніколи не взнаємо.

Але є підстави вважати, що у Джошуа була недіагностована психічна хвороба - скоріше всього, шизофренія. За словами батька Джошуа, за декілька днів до трагедії він сказав, що чув голоси. Батьки Джошуа вирішили негайно летіти в Калгарі, але запізнилися на один день  :(.

[Wednesday]

По, власне, темі задобрювання кацапстану допишу пізніше. Там теж є що сказати  :).

[абабагаламага]

Але є підстави вважати, що у Джошуа була недіагностована психічна хвороба - скоріше всього, шизофренія.

Там навіть на те фото глянути достатньо для того щоб зробити висновок - хвора людина, а може й дві?

За словами батька Джошуа, за декілька днів до трагедії він сказав, що чув голоси. Батьки Джошуа вирішили негайно летіти в Калгарі, але запізнилися на один день  :(.

Чому б тому батькові не признатися, що він знав про хворобу, але її приховував?
Шизофренія проявляється вперше не в 34 роки, а набагато раніше. Що це за студент 34-річний? Які "професійні досягнення"? Все - липа.
Отже, не визнаЄ вини власної. Бо й сам не без гріха?
Ми не знаємо, звичайно, але...
"Вирішили негайно летіти"? А чому не вирішили негайно викликати поліцію і психіатрів на адресу проживання невістки і онуків?

[Wednesday]

Там навіть на те фото глянути достатньо для того щоб зробити висновок - хвора людина, а може й дві?

Не зрозуміла, що з фото не так? Молодий приємного вигляду чоловік у день свого весілля.

Чому б тому батькові не признатися, що він знав про хворобу, але її приховував?
Отож, не визнає вини власної. Бо й сам не без гріха?
Ми не знаємо, звичайно, але...

Якби батько знав, то Джошуа б давно лікувався. Тим більше колеги, які знали його роками, друзі, знайомі ніколи нічого дивного не помічали - як і батьки. Як і дружина.

Просто rapid onset.

І це не один такий випадок. Ще один студент тут порізав цілу купу, теж шизофренія. І в автобусі "бил случай".

Пізніше опишу. Посил той, що злочини скоюють з різних причин.

[Wednesday]

Шизофренія проявляється вперше не в 34 роки, а набагато раніше.

В цілому так, але не у всіх.

Що це за студент 34-річний? 

В Канаді прийнято переучуватися. Наприклад, один із родичів чоловіка вивчився на режисера, а потім перевчився на лікаря, зараз практикує.

Які "професійні досягнення"? Все - липа.
Отож, не визнає вини власної. Бо й сам не без гріха?

Я тебе щось сьогодні не впізнаю. Все ок?

[абабагаламага]

В цілому так, але не у всіх.

В Канаді прийнято переучуватися. Наприклад, один із родичів чоловіка вивчився на режисера, а потім перевчився на лікаря, зараз практикує.

"Переучуватися", маючи "професійні досягнення" і все добре? Самій не смішно?

[абабагаламага]

Не зрозуміла, що з фото не так? Молодий приємного вигляду чоловік у день свого весілля.

На фото - неприємного вигляду дегенерат.
Живіть тепер з цим. ©.  :-\

[абабагаламага]

І це не один такий випадок. Ще один студент тут порізав цілу купу, теж шизофренія. І в автобусі "бил случай".

Отож. Таких випадків є багато.
Тому перед шлюбом і роблять ті, не знаю як точно це називається, медогляди. В гамериках.

[абабагаламага]

Я тебе щось сьогодні не впізнаю. Все ок?

Просто знаю такі ситуації. Приховування проблем, яке закінчується погано.

[абабагаламага]

Якби батько знав, то Джошуа б давно лікувався. Тим більше колеги, які знали його роками, друзі, знайомі ніколи нічого дивного не помічали - як і батьки. Як і дружина.

Просто rapid onset.

Так не буває.
Всі брешуть. ©

[Wednesday]

Так не буває.
Всі брешуть. ©

Так ти ще більший contrarian, ніж я?

OK, I can play this game  :).

[Wednesday]

Так не буває.

Буває.

1) Віковий фактор. Його епізод (перший і останній) стався у віці 34 років. В цьому нема нічого незвичного, тому що ще навіть не вважається "пізнім початком", який наступає після 40 років:

Late-onset schizophrenia (LOS) is schizophrenia diagnosed after the age of 40.

https://www.verywellhealth.com/schizophrenia-age-of-onset-5194845

https://en.wikipedia.org/wiki/Schizophrenia

https://www.healthline.com/health/schizophrenia/schizophrenia-age-of-onset#stats

2) Раптовий початок без раніше ідентифікованих симптомів:

Таке буває у 25 відсотках випадків.

Onset may happen suddenly or may occur after the slow and gradual development of a number of signs and symptoms, a period known as the prodromal stage.[7] Up to 75% of those with schizophrenia go through a prodromal stage.[72]

https://en.wikipedia.org/wiki/Schizophrenia

[Wednesday]

Просто знаю такі ситуації. Приховування проблем, яке закінчується погано.

В даному випадку ніхто нічого не приховував (див. вище).

[Wednesday]

Отож. Таких випадків є багато.
Тому перед шлюбом і роблять ті, не знаю як точно це називається, медогляди. В гамериках.

Гагага! В нас купа психічно хворих живе на вулиці, час від часу вони когось вбивають чи харасять, і ніхто цим особливо не переймається.

Звичайно, що хто хоче, то обговорює такі питання з партнером, особливо якщо в кого є генетичні хвороби, що можуть передатися дітям.

[Wednesday]

На фото - неприємного вигляду дегенерат.
Живіть тепер з цим. ©.  :-\

Чому дегенерат? Ти з тих, хто вважає психічно хворих дегенератами?

І чому неприємного вигляду? Вигляд у нього кращий, ніж у 99 відсотків того, що я бачила з Єрмачки.

[Wednesday]

"Переучуватися", маючи "професійні досягнення" і все добре? Самій не смішно?

ЛОЛ! На архітектора тут просто так когось не беруть, сам цей факт свідчить про відповідний рівень освіти та інтелекту цього індивіда. Звичайно, що всі переучуються, якщо хочуть відповідати запитам ринку, що постійно змінюється.

Я теж не працюю тим, на що вчилася в Україні, і тим не менше задоволена своїм рівнем життя та професійних досягнень на даний час. І постійно отримую нові знання та навички - це тут абсолютно нормально.

[Franchuk]

    Цитата: Franchuk від Сьогодні в 14:07
    Адже загалом відомо, і людський досвід, логіка та здоровий глузд свідчать, що у щасливих людей не буває потреби чинити злочини – усі реальні злочини учиняються нещасливими людьми.

Цей посил не відповідає дійсності. Різні злочини чиняться різними людьми. В основному людьми, що є соціо- і психопатами (це тип розладу особистості, що відзначається відсутністю емпатії і повним розумінням наслідків своїх дій - тому вони вважаються підсудними).
Поняття "щастя" не має юридичного виміру. Як можна встановити, чи був хтось щасливий чи наскільки щасливий у дні планування чи здійснення злочину?

Поняття "щастя" дійсно не має юридичного виміру, як і наприклад, наскільки мені відомо, поняття добра і зла, які, незважаючи на відсутність юридичного виміру, зрозумілі, як було колись сказано, навіть кошеняті.

Але розуміння поняття щастя, вже досить таки давно, досягнуте на ну дуже непоганому рівні, і воно взаємовиключне з поняттям "чинити зло", тобто злочин. Хоч одночасно це вже досягнуте розуміння поняття "щастя" ні в суспільній свідомості, ні тим більше на побутовому рівні, на жаль, практично не присутнє, а замість нього побутують численні передбачені ще 2500 років тому часткові визначення.

Що ж стосовно наведеної Вами тут зовнішньої видимості, і що там є насправді, то стосовно цього, ІМХО, вже було сказано в цьому топіку напрочуд точно, процитую: "Приховування проблем, яке закінчується погано".

[Wednesday]

А тепер хочу відповісти по інших тезах.

Особисто мене хвилює "нещасність" москалів так само, як "нещасність" якогось африканського племені, яке, особливо не заморочуючись питаннями моралі, вирізає під корінь таке ж саме плем"я поряд.

Мене не цікавить root cause, тобто "чому". Для цього є століття самокопирсань поколінь самих кацапів і їх "кращих" умів у пошуках причин, чому все погано - візьміть того ж Чаадаєва чи Достоєвського, або ютуб-канали "хороших" руських.

Мене цікавить a final solution, тобто "як".  Як нівелювати, нейтралізувати і в ідеалі повністю знищити, зачистити це зло. Тому що вони всі несуть моральну і екзистенційну відповідальність за те, що вони роблять з Україною - їх старі, їх молоді, їх ще ненароджені. Я не бачу різниці між ними і німцями після 1945 року - and who cares хто з них підтримував війну, а хто ні.

Крім тих поодиноких випадків, коли люди реально ризикують всім, протестуючи, або коли росіяни взяли зброю в руки та воюють за Україну. Цим - абсолютна повага and full exemption from the Rules.

[Wednesday]

Щодо того, чому Захід постійно рятував кацапів у вигляді СРСР і вже потім Російської Педерації.

На мою думку, є три аспекти.

1) Підтримували, бо розвал ядерної держави міг би вилитись у невідомо які ризики для геополітичної ситуації на земній кулі (наприклад, неконтрольоване поширення тих же ядерних технологій). Саме тому Буш старший не підтримував незалежність України та розпад СРСР. Тому і посилали мегатони "ніжок Буша", щоб хоча б мінімізувати можливість голодних бунтів.

2) Підтримували, бо ріалполітік. Тобто визнавали "право" кацапстану бути одним із гегемонів на земній кулі. Про це я вже писала багато раз, але найкраще написала тут.

3) Підтримували, бо корупція. Все при Обамбо та Клінтонисі було фактично злиттям державницьких інтересів США за кацапське бабло. Брали кацапські гроші і Бідон з його синулею. Навіть "святий" Макейн плазував перед Дерибаскою, щоб той погодився фінансувати його президентську кампанію. І це та сама людина, яку обцілували у всі можливі місця в Україні і яка так грізно називала кацапію бензоколонкою.