Українська мова як фактор української державності

[Wednesday]

Настав час відкрити цю тему.

Я не можу повірити, що зараз, коли пішов третій рік кривавої екзистенційної війни за право українців залишатися на планеті як держава і як нація, до цього часу йде дискусія про українську мову.

Народжена в СРСР, я пам"ятаю, як у моєму університеті на ЗУ у нас, лінгвістів, навіть не було предмету "укранська мова", зате були курси та факультативи з російської з відповідно екзаменами та заліками з російської мови.

Практично всі предмети велися російською (крім тих, що пізніше почали вестися іноземними мовами, які ми вивчали). Практично всі викладачі спілкувалися з нами російською, за деякими винятками (їх можна було перерахувати на пальцях).

Я пам"ятаю, як дитиною і пізніше молодою людиною я приїздила в Київ, і кожна киянська істота і їх пес робили вигляд, що не розуміють української. Київ був та продовжує бути російськомовним містом. Про схід України мови навіть немає. Мовне питання було політичним фактором і визначало, як голосували жителі тих регіонів.

Я пам"ятаю, що за українську мову вбивали у буквальному розумінні слова. І це не в царській Росії, а в сучасній незалежній Україні.

І я бачу і чую кожного дня, як українську мову зневажають, висміюють, вважають непотрібною навіть ті, у кого в кишені український паспорт і хто чомусь називає себе українцем  .

Це абсолютно неприпустимо.

Українська мова, на відміну від купи інших мов, є лише в одного і єдиного народу - українського. Неможливо називати себе українцем (принаймі етнічним), якщо ти в побуті не спілкуєшся українською мовою.

Якщо українці хочуть зберегти своє унікальне "я" у світі, свою ідентичність, свою унікальну культуру, свій наробок, у буквальному сенсі орошений слізьми та кров"ю поколінь українців на протязі століть, це неможливо зробити без української мови.

Українська мова - це в буквальному сенсі питання виживання української державності. Ми всі бачили, як питання "захисту російськомовних" використовувалося і продовжує використовуватися імперською Росією як пропагандистське виправдання своєї агресії. Ми всі бачили і бачимо, як це питання використовувалось і продовжує використовуватись для розколу українського суспільства.

Тому пора розставити всі точки над "і".

Тому що "квартирный языковый вопрос только испортил их." (С)

[Wednesday]

Спочатку декілька фактів.

Українська мова  — національна мова українців. Належить до східнослов'янської групи слов'янських мов, що входять до індоєвропейської мовної сім'ї. Є державною мовою в Україні.

Число мовців — орієнтовно 45 млн, більшість із яких мешкає в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де живуть українці.

Українською мовою у світі послуговуються приблизно від 40 до 45 млн осіб; вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу.

Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство).

Згідно з нещодавно оприлюдненою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відбиває утворення українців як етносу, що сталося у VI—XVI століттях унаслідок злиття діалектів трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. У XVIII—XX століттях українська мова зазнавала утисків із боку польської та російської влади. Противники української мови створили численні міфи щодо української мови.

Для запису української мови використовують пристосовану кирилицю.

Норми української мови встановлюються у словниках української мови й українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти та науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів.
До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать такі: Інститут української мови НАН України (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАН України (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (українська мова у зв'язках з іншими мовами).

Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує розробку та впроваджує державну мовну політику — Міністерство культури України.

Щороку 9 листопада в Україні святкують День української писемності та мови.

[Wednesday]

Безперечно, українська мова - це ДНК української нації і фактор української державності. Ось чудові висловлювання кращих синів та доньок українського народу на цю тему.

Скільки української мовної території, стільки й української державності.
Іван Заєць

Мова – то серце народу: гине мова – гине народ.
Іван Огієнко

Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація.
Юліан Дзерович

Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.
Олесь Гончар

Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів.
Василь Захарченко

Мова росте елементарно разом з душею народу.
Іван Франко

Слова росли із ґрунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона свята. І кров'ю предків тяжко пурпурова.
Ліна Костенко

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку XXI століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу.
Ліна Костенко

Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
Панас Мирний

Мова – коштовний скарб народу.
Іван Франко

Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.
Українське прислів'я

Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п'янить.
Олександр Олесь

Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова.
Леся Українка

Освіта – це вид гігієни. Письмо з помилками – то як невимиті руки чи зуби.
Василь Стус

Мова – духовне багатство народу. Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.
Василь Сухомлинський

Ну що б здавалося, слова... Слова та голос – більш нічого. А серце б'ється – ожива, Як їх почує!..
Тарас Шевченко

Мов поганих не існує у світі, є лише погані язики.
Анатолій Бортняк

Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.
Василь Голобородько

Рідна мова на чужині ще милішою стає.
Павло Грабовський

Мова – це глибина тисячоліть.
Микита Шумило

Яке прекрасне рідне слово! Воно – не світ, а всі світи.
Володимир Сосюра

Слово – то мудрості промінь, слово – то думка людська.
Олена Пчілка

[Wednesday]

Лекція судді Конституційного Суду України Галини Юровської під назвою "Мова як атрибут державності та визначальний чинник ідентичності нації".

[Wednesday]

Ось що говорить Конституція України про мови:

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

{Офіційне тлумачення частини першої статті 10 див. в Рішенні Конституційного Суду № 10-рп/99 від 14.12.99}

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Стаття 11. Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Стаття 12. Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави.

Пояснення того, що означає "державна мова":

Під державною (офіційною) мовою розуміється мова, якій державою надано правовий статус обов'язкового засобу спілкування у публічних сферах суспільного життя.

Конституцією України статус державної мови надано українській мові (частина перша статті 10). Це повністю відповідає державотворчій ролі української нації, що зазначено у преамбулі Конституції України, нації, яка історично проживає на території України, складає абсолютну більшість її населення і дала офіційну назву державі.

Положення про українську мову як державну міститься у розділі I "Загальні засади" Конституції України, який закріплює основи конституційного ладу в Україні. Поняття державної мови є складовою більш широкого за змістом та обсягом конституційного поняття "конституційний лад". Іншою його складовою є, зокрема, поняття державних символів. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові (частина третя статті 5 Конституції України). Положення статті 10 Конституції України, як і інших статей розділу I "Загальні засади", можуть бути змінені тільки у порядку, передбаченому її статтею 156, шляхом прийняття закону, який затверджується всеукраїнським референдумом.

Публічними сферами, в яких застосовується державна мова, охоплюються насамперед сфери здійснення повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування (мова роботи, актів, діловодства і документації, мова взаємовідносин цих органів тощо). До сфер застосування державної мови можуть бути віднесені також інші сфери, які відповідно до частини п'ятої статті 10 та пункту 4 частини першої статті 92 Конституції України визначаються законами.

Зокрема, відповідно до чинних законів питання застосування української мови визначено щодо розгляду звернень громадян; діяльності Збройних Сил України та Національної гвардії України; видання друкованої продукції, призначеної для службового та ужиткового користування, що розповсюджується через державні підприємства, установи і організації (бланки, форми, квитанції, квитки, посвідчення, дипломи тощо); висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації; оформлення митних документів тощо. Володіння державною мовою є обов'язковою умовою для прийняття до громадянства України. Згідно з чинним Законом Української РСР "Про мови в Українській РСР" від 28 жовтня 1989 року службові особи державних органів, установ і організацій повинні володіти українською мовою.

Законодавчо визначеним є також питання про застосування української мови та інших мов у навчальному процесі в державних навчальних закладах України.

Зокрема, Законом України "Про освіту" в редакції від 23 березня 1996 року (стаття 7) та Законом України "Про загальну середню освіту" від 13 травня 1999 року (стаття 7) встановлено, що мова освіти, мова навчання і виховання у загальноосвітніх навчальних закладах визначається Конституцією України та Законом Української РСР "Про мови в Українській РСР". Цей Закон прийнято 28 жовтня 1989 року у розвиток положення статті 73 (в редакції від 27 жовтня 1989 року) чинної на той час Конституції, за якою українській мові було надано статус державної. Закон мав своїм завданням регулювання суспільних відносин у сфері розвитку і вживання української та інших мов, охорону конституційних прав громадян у цій сфері. Зокрема, ним встановлено, що мовою виховання в дитячих дошкільних установах, мовою навчання і виховання в загальноосвітніх школах, професійно-технічних училищах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах є українська мова.

Порядок застосування мов згідно з пунктом 4 частини першої статті 92 Конституції України визначається виключно законами України.

Володіння українською мовою є однією з обов'язкових умов для зайняття відповідних посад (статті 103, 127, 148 Конституції України).

Шляхом конституційного та законодавчого закріплення унормовується застосування української мови як державної.

Таким чином, положення Конституції України зобов'язують застосовувати державну - українську мову як мову офіційного спілкування посадових і службових осіб при виконанні ними службових обов'язків, в роботі і в діловодстві тощо органів державної влади, представницького та інших органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також у навчальному процесі в державних і комунальних навчальних закладах України.

4. Відповідно до частини третьої статті 10 Конституції України в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє розвиткові мовної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України (стаття 11 Конституції України).

Неприпустимість привілеїв чи обмежень, в тому числі і за мовними ознаками, закріплена в частині другій статті 24 Конституції України.

Частина п'ята статті 53 Конституції України містить положення, згідно з яким громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.

На зазначеній вище конституційно-правовій основі вирішується проблема щодо застосування мов національних меншин України.

Гарантування національним меншинам України права на вільний розвиток, використання і захист їх мов відповідає змістові міжнародних договорів України.

Зокрема, Рамкова конвенція Ради Європи про захист національних меншин від 1 лютого 1995 року, ратифікована Україною 9 грудня 1997 року, зобов'язує держави створити у себе необхідні умови для того, щоб особи, які належать до національних меншин, мали можливість розвивати свою мову (пункт 1 статті 5 Конвенції).

[Wednesday]

А тепер більш конкретно.

На жаль, останній офіційний перепис проводився в Україні більше 20 років назад і тоді динаміка була така:



Якщо естраполювати ці цифри на сьогодні, то приблизно 80 відсотків населення України позиціонує себе як українців, а решта - як росіян та інших національностей.

Але є ще один поділ української нації на сегменти, який пропоную я та інші:

1) Свідомі українці, етнічні українці чи представники інших національностей, що свідомо обрали українськість як свою світоглядну парадигму, включаючи лінгвістично. Вони свідомо користуються українською мовою.
2) Умовні ні риба ні м"ясо, середнячки, манкурти, укроси, совки, "какая разніца" - їм все одно на якій мові говорити, вони про це не замислюються, для них використання української мови не принципове. Такі типово спілкуються суржиком.
3) Свідомі російськомовні. Для них принципово розмовляти саме російською мовою з різних міркувань.
4) Представники інших етнічних меншин, які вдома спілкуються рідною мовою, а в суспільстві українською чи російською.

Зараз йде величезна дискусія в основному між сегментами 1) і 3) і в різних контекстах.

У цій темі ми будемо розглядати ці контексти і аналізувати специфічні аргументи з обох боків.

[Wednesday]

Яка маніпуляція!

В Україні нема єдиної культури. В етнічних українців є певні традиції та культурне надбання, але не в манкуртів-совків, для яких такі речі не мають ніякої цінності.

Так само як в українських татар, євреїв, мусульман є свої традиції і культура, яку вони мають повне право практикувати як громадяни України.



Я не бачу різниці, як українська ситуація відрізняється від канадської, наприклад. Канада - мультикультурна країна, у яку в різний час приїхали сукупно мільйони людей із всього світу, які у побуті говорили десятками, якщо не сотнями різних мов. І продовжують при бажанні.

Але якщо вони бажають повністю інтегруватися в канадське суспільство, бути професіоналами, надати освіту собі та своїм дітям, та стати громадянами, вони повинні знати і вільно використовувати англійську мову (і французьку у провінції Квебек).

Вони можуть вдома говорити на будь-якій мові, але ніхто не очікує, що їх мову будуть розуміти чи підтримувати пересічні канадці, включаючи з інших культур.

Так повинно бути і з російською мовою в Україні. Розуміють її чи  ні, тримай її вдома, а на публіці та в професійно-суспільному контексті розмовляй українською.

[Wednesday]

Тепер про контекст ЗСУ і мову окопів.

По-перше, нема зв"язку між патріотизмом і володінням українською мовою. Патріоти України живуть в різних країнах, володіють різними мовами, і навіть віддають свої життя за Україну, не будучи українцями чи українськими громадянами (у тому числі росіяни). І ми про це багато раз писали.

Тому попрікати російськомовних бійців тим, що вони не розмовляють українською, це як попрікати американських чи канадських.

Тому що вони воюють за Україну, де, хоч українська і є державною, вони мають право спілкуватися російською вільно за Конституцією України.

[Wednesday]

Цинічна, неприкрита брехня російськомовної пропагандистки . Звісно, не було, якщо під цим розуміти засилля російської мови!



Ось, це вже після майдану. Луганськ 2017 - ви тільки подивіться на еті рожи кацапської наволочі, що, завезена in cattle cars, десятиріччями процвітала на заголодомореними їх дідами українських територіях  .



А це Одеса, 2013 рік, під час презентації книжки Фаріон:



Не було, кажете, мовних проблем в Україні?

[Wednesday]

Оце і є root cause не тільки мовних проблем України, а і України як держави. Більша частина населення - не патріоти, а баласт.

Їм все одно, де жити і під ким жити, якою мовою розмовляти. "Какая разніца" - пункт 2 у моїй класифікації.

[Wednesday]

Що ти знаєш про Канаду, дурепо?



В Канаді ніхто ніде не розмовляє французькою, крім Квебеку. І багато "білих" канадців різного етнічного походження і різних кольорів шкіри (канадці зрозуміють, що я маю на увазі) зневажають квебекців та їх мову (це не та мова, якою спілкуються у Франції) і навіть таємно бажають, щоб вони відокремилися (бо ті вставляють решті Канади, а особливо Альберті, палки в колеса).

Хоча якщо хочеш бути федеральним "слугою народу", то мусиш на певному рівні володіти французькою. Також написи всюди дублюються французькою, але на цьому все!

[Wednesday]

Кацапура вже навіть не ховається  :

[Wednesday]

Саме так, воістину. Не можна бути етнічним українцем і не говорити в побуті українською.

[Wednesday]

Це жерсть! Алкоголь? Не вірю, що таку маячню можна написати на тверезу голову  .



Армія Ізраїлю російськомовна? What in the f***ing hell??

[Wednesday]

Якраз на цю тему:

[Wednesday]

Wow! Очам своїм не вірю - є на Єрмачці сміливі люди  .



Так, це і є демографічний сегмент "а какая разніца" і "сайтісь пасєрєдінє".

[Wednesday]

Цій ізичній мерзоті не місце на українських форумах, оскільки вони зневажають українську мову як чинник української державності. Їх треба ігнорувати, не відповідати їм і просто тиснути на них кнопки за систематичну антиукраїнську пропаганду.



Але оскільки вони там все ще не забанені, то це свідчить лише про одне - форум Єрмачка не є українським.

[Wednesday]

Ач, як кацапську мерзоту карячить - як чорта від ладана! Зафіксуємо:

[Wednesday]

Сьогодні я прасувала не "під Іларіонова", а "під Фаріон"  . Нарешті мала змогу послухати те скандальне інтерв"ю, що наробило стільки шуму минулого місяця.

Мої враження:

1) Все не настільки страшно, як це роздули просто до небес.

2) Вислів Фаріон не був коректним по відношенню до ЗСУ. Справа в тому, що вона плутає патріотизм і укромовність.

Так, це правда, що етнічний українець природньо народжений в укромовній родині, зростає, розмовляючи українською, і використовує українську як свою рідну мову.

Але не кожен патріот України - етнічний українець, і не кожен етнічний українець - патріот України. Ми обговорювали це питання дуже часто на сторінках цього форуму.

В рядах ЗСУ воюює купа іноземців, які просто не володіють українською, але Фаріон не висловлює претензії до них, які вона висунула до російськомовних громадян України в рядах ЗСУ.

3) В цілому ж Фаріон була абсолютно компліментарною і до ЗСУ, і до навіть Зеленського, якому вона віддала належне за те, що він не хоче поступатися українськими інтересами і територіями.

4) Я погоджуюсь з Фаріон по питаннях імплементації українського мовного законодавства. Це питання повинне вирішуватися так само, як воно вирішується в країнах типу Канади чи США по відношенню до емігрантів. Коли російськомовні українці приїздять жити в Канаду, то вони дуже швидко намагаються вивчити і заговорити англійською, тому що інакше вони ніколи не інтегруються в суспільство і в професійному, і в соціальному плані.

Точнісінько так повинно бути в Україні по відношенню до російської мови. Можете говорити нею в родині або в межах російськомовної общини, але на цьому все і обмежиться.

5) Стиль спілкування Фаріон бажає кращого. На мою думку, вона була б більш ефективною у донесенні своїх месиджів, якби була менш хамовитою і менш зверхньою. Але, видно, це частина її персоналії, принаймі у публічному дискурсі.

[Wednesday]

My thoughts exactly.



А мені хочеться віртуально вмазати всім цим кацапурам Єрмачки, які за весь цей час так і не вивчили української і продовжують безсоромно гвандять цим нарєчієм   .

Нема іншої країни в світі, де розмовляють російською, крім Рашки. То чому б вам не звалити туди і сплестися там язиками??