Питання покращення роботи ЗСУ і Міністерства Оборони України

[Wednesday]

Бутусов проаналізував перше інтерв"ю Сирського виданню Укрінформ, яке опубліковано тут.

Я прослухала аналіз цього інтерв"ю за посиланням:

Мої враження:

1) Бутусов надзвичайно конструктивний і коректний у своєму аналізі.

2) Інтерв"ю Сирського - образчик пропаганди в кращих совкових традиціях, яка намагається прикрити сумну реальність, замість того, щоб називати речі своїми іменами і виказувати повагу до своїх громадян, будучи з ними чесними.

Коротше, в кращих традиціях зеленої влади, як аналізується у цій темі.

Відео Бутусова дуже рекомендую, бо воно коментує реалії і дає картину того, що відбувається, а також конструктивно рекомендує, де слід покращити керівництво ЗСУ.

[Wednesday]

Мда ...

[Wednesday]

Копіюю текст, щоб виділити потрібне.

t.me/volodymyrboyko/4922

Народ питає, як справи на фронті. Відповідаю – фронту скоро не буде. Бо міністр оборони Умєров і генеральний прокурор Костін за півроку спромоглись розвалити армію, яка недавно вважалась ледь не другою в світі. Якщо негайно не звільнити Умєрова та Костіна з посад і не замінити їх притомними людьми, влітку фронт обвалиться.

Про причини цієї катастрофи я неодноразово писав – з початку повномасштабної війни зі Збройних Сил України дезертирувало, щонайменше, 130 тисяч військовослужбовців рядового та сержантського складу, головним чином – за останні півроку. І з кожним днем темпи дезертирства наростають. Зараз щомісяця реєструється понад 4 тис. кримінальних проваджень за статтями 407, 408 КК України, при цьому треба пам'ятати, що в ЄРДР вносяться одиничні випадки і то, коли командири військових частин вже починають судитись з ДБР. Тому справжня кількість дезертирів у кілька разів більша.

Через це на багатьох ділянках фронту замість стрільців-піхотинців у окопи направляють артилеристів. Звичайним явищем стала ситуація, коли в бліндажах на позиціях сидять командири батальйонів, бо ротних давно немає, а заступники комбатів бігають по траншеях замість взводних (бо командирів взводів також не немає) і командують кухарями, водіями й писарчуками зі штабу, якими намагаються замінити стрільців і гранатометників, що дезертирували.

Через ліквідацію наприкінці 2019 року військової юстиції зупинити потік дезертирів неможливо, а розшукати й притягнути до відповідальності таку кількість людей абсолютно нереально – і дезертири це розуміють.

І, головне, дезертири мають перед очима безліч прикладів, які їх надихають: у кожній бригаді є десяток своїх шабуніних, які фіктивно рахуються на службі та отримують грошове забезпечення, але проживають у Києві, де проводять час у столичних ресторанах. Це – друзі Умєрова або коханці друзів Умєрова, професійні «громадські активісти», співаки ротом, артисти київських театрів і просто заможні люди, які зрозуміли, що треба ухилятись не від мобілізації (ст. 366 КК України), як нещасні підкорювачі річки Тиса, а від військової служби (ст.409 КК України), як це за допомогою Умєрова робить професійний громадський активіст Шабунін, тричі засуджений за квартирні крадіжки Шерембей, артист Молодого театру Тритенко, радник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олійник і сотні подібних «військовослужбовців».

Попри те, що ці «воїни» вчинили тяжкий злочин, Умєров прикриває злочинців від ДБР та домовляється з Костіним про блокування розслідувань у випадку, якщо відносно якогось шабуніна реєструється кримінальне провадження за ухилення від військової служби, а також переводить ухилянтів з військових частин, де їх відсутність на службі всі бачать, до Міністерства оборони України. Це зробити тим простіше, що Костін остаточно розвалив досудове розслідування в справах про злочини проти встановленого порядку несення військової служби.

Це явище вже отримало назву «шабунінг»: навіщо ховатись від військкомату та платити дурні гроші за фальшиву довідку про непридатність до військової служби, якщо завжди можна домовитись з Умєровим? А міністр оборони внаслідок своєї розумової обмеженості навіть не усвідомлює, що він деморалізує та розкладає армію. От тільки, коли фронт впаде, Умєров поїде додому в США, а тим українським військовослужбовцям, які виживуть і не потраплять у полон, доведеться з рюкзачками вештатись по Європі в пошуках притулку.

До речі – щоби два рази не вставати – про Шабуніна. Читачі питають, де зараз цей фронтовик? Як тільки в Державне бюро розслідувань надійшло повідомлення щодо Шабуніна, який фіктивно рахувався в 207 батальйоні ТрО, але проживав вдома й займався бізнесом, Шабунін кинувся в ноги Умєрову й пообіцяв більше нічого не варнякати про яйця по 17 грн. А в обмін на це Умєров наказом Департаменту кадрової політики Міноборони від 16.11.2023 №314 призначив Шабуніна до Центру інновацій та розвитку оборонних технологій Міністерства оборони України. Мабуть, днювальним – бо інших посад для військовослужбовців за мобілізацією там немає.

[Wednesday]

Ви тільки почитайте     

Де всі ті, хто тут прославляв зебілів? Чи Зеленський знову не в курсі??    

Копіюю текст, щоб виділити потрібне.

t.me/volodymyrboyko/4942

Щоби переконатись, які наслідки для України матиме перебування випадкових людей на посадах генерального прокурора та міністра оборони, достатньо заглянути в офіційну статистику на сайті Офісу генерального прокурора. Тільки за І квартал 2024 року за ст. ст. 407, 408 ККУ (самовільне залишення військової частини та дезертирство) зареєстровано майже 13 тис. кримінальних проваджень (якщо бути точним, то 12776). Враховуючи, що ДБР принципово не вносить в ЄРДР повідомлення командирів військових частин про вчинені кримінальні правопорушення, реальна кількість злочинів, щонайменше, втричі більша. Але якщо навіть припустити, що за І квартал 2024 року дезертирувало тільки 25 тис. військовослужбовців, це означає розвал фронту.

Масштаб дезертирства пояснюється, по-перше, ліквідацією в Україні військової юстиції в 2019 році. Це була ідея Андрія Богдана (пам'ятаєте такого царедворця?). В американському посольстві тоді знайшлись гроші для проведення чергової «реформи прокуратури», треба було придумати, під яку програму ці гроші могли б покласти собі в кишеню друзі Богдана (Рябошапка, Касько, Чумак, Шабунін, Лємєнов і ще з десяток пройдисвітів), тому придумали ліквідувати військову прокуратуру, а всіх прокурорів, які не подобаються Рябошапці, взяти й звільнити без жодних законних підстав.

Ця афера не тільки коштувала державі сотні мільйонів гривень, які треба виплачувати незаконно звільненим, але й призвела до безладу в армії, де тепер нема кому наглядати за правопорядком і розслідувати злочини проти встановленого порядку несення військової служби. У цьому також нескладно переконатись, зазирнувши на сайт Офісу генпрокурора – через повну неспроможність Костіна організувати досудове розслідування з 13 тис. кримінальних проваджень щодо дезертирів у І кварталі 2024 року про підозру було повідомлено тільки в 125 провадженнях. Тобто, дезертирувати можна безкарно – залишай, солдат, зброю, уїжджай додому і нічого тобі за це не буде.

Друга причина розвалу фронту – призначення на посаду міністра оборони пана Умєрова, який має таке ж відношення до військової справи, як нафталін до виробництва тістечок. Оскільки Умєров уяви не має, що таке армія, він організував масове влаштування в Міноборони на посади всіляких «експертів» військовозобов'язаних, які переховуються від ТЦК, та військовослужбовців, які ухились від військової служби й щодо яких зареєстровані кримінальні провадження за ч.4 ст. 409 КК України. Приклад Шабуніна є кричущим, але таких як він сотні, якщо не тисячі. Бо Умєров намагається переконати армію, що на передовій служать тільки ніщеброди, сільський люмпен і придурки на кшталт автора цих рядків, які добровольцями пішли на фронт у перші дні війни. А для нормальних пацанів є теплі місця в Міноборони, у НАЗК, у пересувних цирках тощо.

Але чомусь – Умєров ніяк не може зрозуміти чому – на фронті ніхто не хоче помирати, коли перед очима приклад військовослужбовця за мобілізацією Шабуніна, який фіктивно рахується на службі, отримує грошове забезпечення (з початку війни ЗСУ виплатили цьому ухилянту 1,5 млн. грн.), живе в Києві та заробляє на місяць 5 тис. доларів на «боротьбі з корупцією». Тож не треба дивуватись, що загальна кількість дезертирів вже сягнула, за моїми скромними оцінками, 130 тис. військовослужбовців.

Якщо хто думає, що замість Шабуніна буде служити поповнення, примусово набране після ухвалення нового закону про мобілізацію, то смію запевнити – не буде ніякого поповнення незалежно від того, що нардепУки запишуть у той закон. Це так не працює – щоби Лещенко грав у нічних клубах Києва, Шабунін займався бізнесом, Шерембей фіктивно рахувався на військовій службі, Лємєнов з Жернаковим щось там радили Умєрову, а бидло (саме так до нас, військовослужбовців ЗСУ, ставиться міністр оборони) за них служило. ]Так не буде. Тим більше, коли чесні та непідкупні ЗМІ б'ються в істериках з приводу того, що якомусь попсуй-журналісту з компанії «педофілів Бабінець» намагались вручити повістку з викликом у РТЦК.

Запам'ятайте цей твіт (с).[/b]

[Wednesday]

Мерзенна брехлива безвідповідальна некомпетентна ухилянська ГНИДА 

[Wednesday]

      

[Wednesday]

А як щодо українських танків «Абрамс»? Нещодавні втрати підкреслюють важливість доктрини та підготовки, а не тільки зброї, під час війни.

На початку березня у повідомленнях преси про бій під Бердичами, за п'ять миль на північний захід від Авдіївки, стверджувалося, що українська 47-а механізована бригада втратила там у бою три основні бойові танки M1A1 Abrams, щонайменше чотири бойові машини M2A2 Bradley і дві штурмові машини Breacher. Ці втрати складають 10 відсотків танків бригади, 5 відсотків бойових машин піхоти та близько третини інженерної броньованої техніки.

Наприкінці березня незалежні візуальні звіти підтвердили чотири знищені танки «Абрамс» поблизу Авдіївки. Це вже 12,9 відсотка українських Абрамсів втрачено в одному бою.

Проте у цих звітах також говориться, що захоплення Авдіївки коштувало росіянам «щонайменше 16 000 убитих, ймовірно, десятків тисяч поранених і майже 800 одиниць бронетехніки». Розпливчасті звіти про втрати українців свідчать про кілька тисяч убитих, тисячі поранених і менше 100 втрачених бронетехніки. Українці стверджували, що бій фактично зупинив просування російських 2-ї та 41-ї загальновійськових армій.

M1A1 Abrams займає важливе місце, хоча й не в деталях, у цих новинах про Авдіївку та Бердичі. Такі звіти, ймовірно, займатимуть чільне місце в наступній серії вимог президента України Володимира Зеленського щодо збільшення фінансової та матеріальної підтримки США та Європи.

Але війна в Україні все ще викликає запитання: чи справді така передова зброя, як M1A1 Abrams, є прискорювачем сили в Україні? Або їм судилося бути втраченими та покинутими на полі бою?

У той час як багато експертів з питань оборони красномовно говорять про технологічну складність західних бойових машин, Forecast International Weapons Group знову стверджує, що одні тільки технології не є ключем до сучасної броньованої війни. Те, як ця зброя використовується тактично, є і завжди буде ключовим фактором.

Як українська, так і російська армії продемонстрували вражаючий брак здатності, не кажучи вже про бажання, належним чином використовувати потенціал передової зброї на полі бою в Україні. Однак це не дивно, оскільки обидві армії є дзеркальним відображенням одна одної з точки зору сучасної тактичної витонченості... або, точніше, її відсутності.

Якщо західні бойові машини, такі як Abrams, використовуватимуться в Україні з екіпажами та командирами, які добре знають західну доктрину бронетехнікової війни, вплив на поле бою може бути руйнівним для російських військ. Але якщо українські сили наполягатимуть на застосуванні цих західних систем зброї відповідно до їхньої існуючої радянської доктрини, результати на полі бою залишаться в кращому випадку неоднозначними, а в гіршому – катастрофічними. Навіть найдосконаліша зброя в світі абсолютно марна в ненавчених (або погано навчених) руках.

На жаль, бійня в Авдіївці та Бердичі та навколо них продовжує вказувати на те, що українці НЕ прийняли західну доктрину бронетехнічного бою. Дійсно, українці досі діють у тому ж дискредитованому російському режимі.

Технологія не виграє битви. Належним чином навчені солдати перемагають у боях.

[Wednesday]

Це пише людина, у якої загинув син на війні. Зрозуміла, що донька теж воює.

Не знаю, чи читає він цей форум, але нам - цікаво.

Звісно, нам ніколи цього не зрозуміти, бо ми не пройшли через це, але факти мусять бути задокументовані і робота по помилках зроблена.

В України немає шансів, якщо цього не відбудеться.

[Wednesday]

За що така кара нещасним хлопцям та дівчатам в окопах?

t.me/volodymyrboyko/4965

На фронт з черговою екскурсією прибув видатний полководець Рустем Умєров, який не знає, чим себе зайняти в робочий час. Поради пана Умєрова, які він дав командирам бригад, що воюють під Бахмутом, є безцінними, враховуючи, що військову справу нинішній міністр оборони вивчав у чебуречній і на момент призначення на посаду навіть не розрізняв військові звання по погонах. Завдяки цьому Рустем Енверович зміг подивитись на театр воєнних дій незаяложеним поглядом і визначити пріоритетні напрямки оборони.

Радість військових від візиту Умєрова була безмежною, оскільки пан міністр розкрив їм очі та розповів, як можна перемагати без зброї та з укомлектованістю особовим складом на рівні 20%.

Але особливо вдячні бійці були Рустему Енверовичу за те, що він переховує в своєму міністерстві від військової служби улюбленців Збройних Сил України – військовослужбовців за мобілізацію Шабуніна та Шерембея, військовозобов'язаних Жернакова та Лємєнова й ще кілька десятків своїх товаришів по пляшці. Зокрема, Умєров, коли узнав, що солдату Шабуніну загрожує від 5 до 10 років позбавлення волі за ухилення від військової служби (Шабунін фіктивно рахувався на службі в 1 стрілецькій роті 207 окремого батальйону ТрО, отримував щомісяця 53 тис. грн. грошового забезпечення, але жодного разу за півтора роки «служби» його в підрозділі не бачили), організував йому звання «молодший сержант» і перевів «для проходження служби» до Центру інновації та розвитку оборонних технологій Міністерства оборони.

Служити замість Шабуніна, який за допомогою Умєрова фіктивно рахується на військовій службі й тримає фронт у київських ресторанах – це мрія кожного солдата під Бахмутом.

Так переможемо, Рустеме Енверовичу!

[Wednesday]

Нагадую - в цієї істоти родина в США. Ось хай на прикладі своєї жінки і покаже, як треба  .

[Wednesday]

[Wednesday]

Для розрядки обстановки     

"Без тебе - the ... і ХХХХна the weather ..."   

[Wednesday]

    

t.me/volodymyrboyko/4980

Про розвал української армії вголос кажуть вже не тільки військовослужбовці Збройних Сил України, але й західні журналісти та дипломати. «Україна йде до поразки», – із таким заголовком вийшла стаття в газеті Politico, де розповідається, що лінія фронту ЗСУ цього літа може впасти. А командувач об'єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Юрій Содоль, виступаючи 11 квітня 2024 року у Верховній Раді, обмалював апокаліптичну картину того, що зараз коїться на фронті, коли з відділення, де має бути 8-10 військовослужбовців, залишились лише 2-3 солдати. Куди ділась решта командувач об'єднаних сил ЗСУ не пояснив, але здогадатись неважко, оскільки масштаб дезертирства та ухилення від військової служби давно перевищив санітарні втрати.

Про те, що саме такий фінал очікує на Збройні Сили України, які ще торік вважались ледь не другою армією світу, автор цих рядків попередив ще в березні 2023 року, як тільки генеральний прокурор Андрій Костін оголосив другу з 2019 року реформу колишньої військової прокуратури – Костін своїм наказом вирішив «перейменувати без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи» спеціалізовані прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального, Південного, Західного та Східного регіонів, які з тих пір називаються спеціалізованими прокуратурами у сфері оборони. Провести цю «реформу» Костіна умовив його заступник Антон Войтенко – як стверджують лихі язики, одне слово з назви спеціалізованої прокуратури викинули для того, щоби її співробітників можна було звільнити, а посади продати повторно.

Але вже після видання цього наказу Костін збагнув, що просте перейменування нічого не дасть, бо суди все однаково поновлять незаконно звільнених на посадах. І тоді цей видатний представник криворізької юридичної школи вигадав таку процедуру, як «виведення поза штат» абсолютно всіх прокурорів спеціалізованих прокуратур гарнізонів і регіонів, які байдикували, бо на їхні посади Костін призначив інших людей, але продовжували отримувати зарплатню. Через це щомісячні збитки бюджету, завдані Костіним, складають 3-4 млн. грн.

Але найстрашніше – це не збитки, а те, що в країні, яка воює, через прокурорський хаос понад рік тому було паралізовано розслідування злочинів проти встановленого порядку несення військової служби. Як наслідок, кількість дезертирів давно перетнула критичну позначку (зараз вона оцінюється в 130 тис. осіб), а кримінальні провадження, зареєстровані за фактом самовільного залишення військових частин та ухилення від військової служби – їх вже понад 45 тисяч – фактично не розслідуються.

Торік я розповів про кричущий випадок того безумства, що коїться в прокуратурі, коли одночасно при посаді перебуває керівник Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (це стара назва) Дмитро Зархін і керівник Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (це нова назва) Олег Дракін.

https://naspravdi.today/uk/2023/05/27/prokurorskyy-mordobiy/

Урешті-решт, «Комісія з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади» – виявляється, є така Комісія при генпрокурорі – ухвалила рішення звільнити Зархіна з посади, але Зархін звернувся до суду й 11 березня 2024 року справу виграв. Кому цікаво – почитайте це рішення, в якому розписано, чому в Україні немає військової юстиції:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/117856625

Але зверніть увагу, на підставі чого Костін і Ко намагались звільнити Дмитра Зархіна:

«Крім цього, досліджуючи правомірність спірного рішення від 16.11.2023 №07/1/1-18п-23, суд враховує, що Комісія дійшла висновків, що внаслідок неналежної організації позивачем як керівником Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону координаційної діяльності упродовж ІІ кварталу 2022 року - І кварталу 2023 року відбулось збільшення кількості зареєстрованих кримінальних правопорушень. Водночас такі висновки є суб'єктивними припущеннями Комісії, яка у спірному рішенні не зазначила яким чином діяльність керівника прокуратури впливає на збільшення чи зменшення кількості зареєстрованих кримінальних правопорушень. В цілому на вчинення кримінальних правопорушень за певний період впливає низка різних факторів, оцінка яким не була надана Комісією у спірному рішенні. Тому суд вважає, що збільшення чи зменшення показника кількості зареєстрованих кримінальних правопорушень не може безпосередньо свідчити про належне чи неналежне виконання керівником прокуратури своїх обов'язків».

Оце й відповідь, чому при 130 тисячах дезертирів зареєстровано лише 45 тисяч проваджень, які не розслідуються, що, у свою чергу, призводить до подальшого зростання кількості військовослужбовців, які самовільно залишили свої частини. Виявляється, Костін вимагає від підлеглих не реєструвати кримінальні правопорушення у військовій сфері, щоби не псувати статистику в порівнянні з 2021 роком. А збільшення з початком війни кількості зареєстрованих кримінальних проваджень, з точки зору Костіна та його Комісії, є підставою для звільнення з посади керівника «військової» прокуратури. За такою логікою Костін та його Комісія могли дійти висновку, що внаслідок поганої роботи прокурора Зархіна суттєво збільшилась кількість ракетних обстрілів території України в порівнянні з 2021 роком.

До чого це призведе? – До того, що з мотопіхотного відділення на полі боя невдовзі залишаться не 2-3 солдати, а 0-1. Бо навіщо служити, якщо можна не служити й за це нічого не буде?

[платник податків]

   

t.me/volodymyrboyko/4980

Про розвал української армії вголос кажуть вже не тільки військовослужбовці Збройних Сил України, але й західні журналісти та дипломати. «Україна йде до поразки», – із таким заголовком вийшла стаття в газеті Politico, де розповідається, що лінія фронту ЗСУ цього літа може впасти. А командувач об'єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Юрій Содоль, виступаючи 11 квітня 2024 року у Верховній Раді, обмалював апокаліптичну картину того, що зараз коїться на фронті, коли з відділення, де має бути 8-10 військовослужбовців, залишились лише 2-3 солдати. Куди ділась решта командувач об'єднаних сил ЗСУ не пояснив, але здогадатись неважко, оскільки масштаб дезертирства та ухилення від військової служби давно перевищив санітарні втрати.

Про те, що саме такий фінал очікує на Збройні Сили України, які ще торік вважались ледь не другою армією світу, автор цих рядків попередив ще в березні 2023 року, як тільки генеральний прокурор Андрій Костін оголосив другу з 2019 року реформу колишньої військової прокуратури – Костін своїм наказом вирішив «перейменувати без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи» спеціалізовані прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального, Південного, Західного та Східного регіонів, які з тих пір називаються спеціалізованими прокуратурами у сфері оборони. Провести цю «реформу» Костіна умовив його заступник Антон Войтенко – як стверджують лихі язики, одне слово з назви спеціалізованої прокуратури викинули для того, щоби її співробітників можна було звільнити, а посади продати повторно.

Але вже після видання цього наказу Костін збагнув, що просте перейменування нічого не дасть, бо суди все однаково поновлять незаконно звільнених на посадах. І тоді цей видатний представник криворізької юридичної школи вигадав таку процедуру, як «виведення поза штат» абсолютно всіх прокурорів спеціалізованих прокуратур гарнізонів і регіонів, які байдикували, бо на їхні посади Костін призначив інших людей, але продовжували отримувати зарплатню. Через це щомісячні збитки бюджету, завдані Костіним, складають 3-4 млн. грн.

Але найстрашніше – це не збитки, а те, що в країні, яка воює, через прокурорський хаос понад рік тому було паралізовано розслідування злочинів проти встановленого порядку несення військової служби. Як наслідок, кількість дезертирів давно перетнула критичну позначку (зараз вона оцінюється в 130 тис. осіб), а кримінальні провадження, зареєстровані за фактом самовільного залишення військових частин та ухилення від військової служби – їх вже понад 45 тисяч – фактично не розслідуються.

Торік я розповів про кричущий випадок того безумства, що коїться в прокуратурі, коли одночасно при посаді перебуває керівник Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (це стара назва) Дмитро Зархін і керівник Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (це нова назва) Олег Дракін.

https://naspravdi.today/uk/2023/05/27/prokurorskyy-mordobiy/

Урешті-решт, «Комісія з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади» – виявляється, є така Комісія при генпрокурорі – ухвалила рішення звільнити Зархіна з посади, але Зархін звернувся до суду й 11 березня 2024 року справу виграв. Кому цікаво – почитайте це рішення, в якому розписано, чому в Україні немає військової юстиції:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/117856625

Але зверніть увагу, на підставі чого Костін і Ко намагались звільнити Дмитра Зархіна:

«Крім цього, досліджуючи правомірність спірного рішення від 16.11.2023 №07/1/1-18п-23, суд враховує, що Комісія дійшла висновків, що внаслідок неналежної організації позивачем як керівником Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону координаційної діяльності упродовж ІІ кварталу 2022 року - І кварталу 2023 року відбулось збільшення кількості зареєстрованих кримінальних правопорушень. Водночас такі висновки є суб'єктивними припущеннями Комісії, яка у спірному рішенні не зазначила яким чином діяльність керівника прокуратури впливає на збільшення чи зменшення кількості зареєстрованих кримінальних правопорушень. В цілому на вчинення кримінальних правопорушень за певний період впливає низка різних факторів, оцінка яким не була надана Комісією у спірному рішенні. Тому суд вважає, що збільшення чи зменшення показника кількості зареєстрованих кримінальних правопорушень не може безпосередньо свідчити про належне чи неналежне виконання керівником прокуратури своїх обов'язків».

Оце й відповідь, чому при 130 тисячах дезертирів зареєстровано лише 45 тисяч проваджень, які не розслідуються, що, у свою чергу, призводить до подальшого зростання кількості військовослужбовців, які самовільно залишили свої частини. Виявляється, Костін вимагає від підлеглих не реєструвати кримінальні правопорушення у військовій сфері, щоби не псувати статистику в порівнянні з 2021 роком. А збільшення з початком війни кількості зареєстрованих кримінальних проваджень, з точки зору Костіна та його Комісії, є підставою для звільнення з посади керівника «військової» прокуратури. За такою логікою Костін та його Комісія могли дійти висновку, що внаслідок поганої роботи прокурора Зархіна суттєво збільшилась кількість ракетних обстрілів території України в порівнянні з 2021 роком.

До чого це призведе? – До того, що з мотопіхотного відділення на полі боя невдовзі залишаться не 2-3 солдати, а 0-1. Бо навіщо служити, якщо можна не служити й за це нічого не буде?

Результат 2019го року, коли до влади прийшли пройдисвіти, яким не потрібна була Україна, а потрібні були аплодисменти.....

[Wednesday]

Результат 2019го року, коли до влади прийшли пройдисвіти, яким не потрібна була Україна, а потрібні були аплодисменти.....

Здавалося б, під час війни вони повинні були б вже прокинутися і, як кажуть у нас, get real.

Але я особисто такої думки, що саму зелену владу поставили спеціально, щоб розвалити та допиляти залишки того, що називається Україною. І вони не стільки пройдисвіти, скільки косять під таких, а насправді є і ширмою, і знаряддям для системного деструктиву і знищення залишків держави.

Адже зараз допил іде у тому числі у фізичному сенсі. Я про це писала у цій і цій темі.

Мені достатньо того, що особи на найвищих рівнях, які відповідають за захист країни, два роки особисто поширювали дезинформацію про лендліз і що він Україні "невигідний".

[Wednesday]

Яка ганьба! Як же права Вікторія Спарц      .

[Wednesday]

Немає слів  .

[Wednesday]

Покращення кожного дня! Так переможете!

[Wednesday]

В треді обговорюється некомпетентність зеленого керівництва, яке бреше народу з приводу постачання допомоги:

"Це не перший випадок, коли українські чиновники неправильно розуміють, як працює закон США про безпекову допомогу та контроль над експортом зброї".

"Враховуючи партійну приналежність Пушкаренка, я б не здивувався («Слуга народу» — це *взагалі* збірка найнекомпетентніших депутатів України)".

[Wednesday]

Покращення кожного дня! Так переможете!

Продовження тут: