Питання покращення роботи ЗСУ і Міністерства Оборони України

[Wednesday]

Війна Росії проти України може тривати ще десять років, за словами українського чиновника, який описав зусилля свого міністерства залучити інвестиції в оборонні стартапи, які працюють над усім, від безпілотників до ШІ.

«Я думаю, що коли війна закінчиться, ймовірно, через десять років, Україна матиме ідеальний шанс стати однією з провідних країн у світі, коли мова заходить про оборонне обладнання», — сказав Алекс Борняков, заступник міністра Міністерства цифрової трансформації України, у середу під час панельного засідання на Defense One Tech Summit.

41-річний колишній підприємець Борняков за чотирирічним досвідом роботи практично старий. Його начальнику Михайлу Федорову 32 роки.

Міністерство спочатку було засновано для оцифрування державних послуг України. З початку війни воно зосередилося на безпеці, включаючи підтримку придбання військових дронів і шкіл, які навчають солдатів використовувати їх.

«Перша світова війна була артилерійською війною, Друга світова війна була моторною війною, а ця — війною безпілотників», — сказала Наталія Кушнерська, операційний директор Brave1, нового фінансованого урядом інкубатора оборонних технологій.

За словами Кушнерської, міністерство Борнякова запустило Brave1 26 квітня і зараз працює з компаніями, які розробляють радіоелектронну боротьбу, навігацію, геолокацію, розмінування, штучний інтелект. Міністерство оборони України вже сертифікувало три вироби для використання у своїх силах.

«Я б назвав це проміжним успіхом», — сказав Борняков.

Серед пріоритетів Міністерства цифрової трансформації – радикальне скорочення бюрократії, необхідної для того, щоб отримати зброю до військових, які її потребували. До війни впровадження нової технології могло тривати від трьох до п'яти років. Зараз вони прагнуть зробити це не менше трьох місяців, сказав Боринаков.

Щоб прискорити процес, Міністерство цифрової трансформації має змінити закони, як це було зроблено з правилами імпорту дронів, а також знайти потрібний кадровий склад бюрократів.

«Велика проблема з людьми, які знаходяться на місці, і вони чомусь місяцями можуть зберігати документи», – сказав Боринаков. «Наша мета — перемога, і ми не можемо дозволити собі втрачати стільки часу».

Міністерство Борнякова прагне усунути тих, хто не хоче, і просувати більш кмітливих менеджерів. Серед їхніх працівників є українці, які мають бойовий досвід. «У них є природний мотив боротися з ворогом», — сказав він.

Окрім допомоги стартапам у процесі укладення контрактів з Міністерством оборони, Brave1 також надає гранти, капітал яких наразі склав 100 мільйонів гривень (2,7 мільйона доларів). Перші гранти будуть надані в найближчі два-три тижні, сказала Кушнерська.

Міністерство цифрової трансформації також шукає приватні інвестиції для розробки цих нових технологій. Міністерство має два фонди іноземного капіталу вартістю близько 50 мільйонів доларів кожен, і воно хоче більше.

«Більшість відомих фондів вийшли з поля зору», — сказав Борняков, через їхнє небажання інвестувати в оборонну продукцію. Україна також веде переговори з Центром прискорення оборонних інновацій НАТО для Північної Атлантики або DIANA; він сказав, що мав з ними «хорошу розмову».

Україна також зацікавлена у співпраці з інвестиційними підрозділами великих американських постачальників оборонних послуг, таких як Lockheed Martin, але Борняков описав незначний прогрес.

Тим часом Росія має майже протилежну проблему, сказав Сем Бендетт, аналітик CNA, який стежить за використанням безпілотників у російсько-українській війні.

У той час як українська держава сприйняла стартапи як ключ до оборони, російська оборонна промисловість «Голіаф» не зацікавлена в тому, щоб поступитися дорогою новачкам, які створюють дешевші платформи, такі як безпілотники з квадрокоптерами, які домінували на українських полях битв.

«Багато людей у російській армії не зацікавлені в дуже дешевих і витратних рішеннях», — сказав Бендетт. «Коли така велика оборонна компанія, як «Алмаз Антей», хоче побудувати квадрокоптер, вона збирається побудувати власний квадрокоптер».

Хоча, як може здатися, повільна оборонна промисловість Росії не обов'язково є проблемою на полі бою, попередив Бендетт, відзначивши широкомасштабне та ефективне використання Росією іранських безпілотників-смертників, таких як «Шахед».

Російські військові «досі досить об'єктивні та реалістичні, коли мова заходить про прийняття інших технологій, які вже існують», — сказав Бендетт.

[Wednesday]

Зараз багато обговорень ситуації з генералом Залужним і його потенційним звільненням. Різні політичні позиції, різні інтерпретації говорять про одне - не все так однозначно (С).

Незважаючи на те, що генерал Залужний - постать, на яку моляться мільйони українців і який користується популярністю та повагою, він не ідеальний.

Як не ідеальна ситуація з керівництвом ЗСУ та Міністерством Оборони.

В цій темі ми будемо розглядати відповідні питання з метою констуктивної критики. Адже Україна не має шансів, якщо її армія та керівництво ЗСУ не працюють в найоптимальнішому і найефективнішому режимі і не вчаться на своїх помилках.

[Wednesday]

За матеріалами зарубіжної преси, Зеленський таки збирається позбавитись від Залужного.

Довготривала ворожнеча між президентом України Володимиром Зеленським і головнокомандувачем генералом Валерієм Залужним швидко ітенсифікувалася в листопаді, показавши світові, наскільки розділеними були вищі ешелони оборони країни.

Генерал Залужний написав статтю про те, що війна «зайшла в глухий кут». Президентська канцелярія піддала його жорсткій критиці, а головний помічник був звільнений нібито як покарання.

Після цього прихильники Києва з подивом спостерігали, як кабінет Залужного прослуховують люди Зеленського, а молодий помічник і друг генерала гине в результаті теракту з подарунковою бомбою.

Потім з'ясувалося, що Зеленський йшов в обхід «головнокомандувача» і віддавав накази безпосередньо бойовим командирам.

Тим часом Залужний розкритикував звільнення Києвом голів строкової служби та відмовився нести політичний тягар призову ПІВ МІЛЬЙОНА нових солдатів для відновлення зруйнованих українських сил.

Отже, вчора (29 січня), після місяців спекуляцій щодо його долі, Зеленський нарешті «запропонував нову роль» генералу. Чотиризірковий кадровий військовий, якого прозвали «залізним генералом», відхилив «пропозицію», і, як очікується, його звільнять будь-якої миті.

Financial Times повідомляє:

«Президент України Володимир Зеленський готується замінити свого високопоставленого генерала в результаті найбільшої зміни військового командування України з початку повномасштабного вторгнення Росії два роки тому.

Зеленський у понеділок запропонував головнокомандувачу Збройних сил Валерію Залужному нову роль радника з питань оборони, але генерал відмовився, стверджують чотири людини, знайомі з ходом дискусії.

Джерела FT кажуть, що Зеленський чітко дав Залужному зрозуміти, що його буде звільнено з нинішньої посади.

«У понеділок речник Зеленського Сергій Никифоров і Міноборони спростували інформацію про звільнення Залужного. «Шановні журналісти, одразу всім відповідаємо: ні, це неправда», – написало міністерство у своєму Telegram-каналі без додаткового контексту. У вівторок в офісі президента відмовилися від подальших коментарів».

Усунення Залужного може викликати обурення як серед українських військових, так і серед громадянського суспільства, серед якого він користується величезною підтримкою.

Українські опитування показують, у чому, мабуть, суть справи: Залужному більше довіряють, ніж Зеленському.

«Заміна Залужного також може знервувати західних партнерів України, в тому числі військових, які тісно співпрацювали з генералом протягом останніх двох років, щоб розробити стратегії на полі бою».

Повідомлення про його звільнення Залужний не прокоментував.

«Можливими кандидатами є командувач Сухопутними військами України Олександр Сирський і голова Головного управління військової розвідки Кирило Буданов. Обидва люди близькі до Зеленського».

[Wednesday]

The Economist повідомив:

«Усунення однієї з найпопулярніших фігур в Україні було б дуже суперечливим і стало б ключовим моментом у конфлікті України з Росією.

[...] Драматичний день почався з витоку інформації від депутатів, які були проінформовані, можливо, стратегічно, про «комплект документів», надісланих до комітету з безпеки для підписання. Пізніше джерела в Генштабі та в оточенні генерала Залужного підтвердили, що готується перетрус. The Economist зміг підтвердити, що рано ввечері відбулася зустріч, на якій президент повідомив своєму генералу, що вирішив відправити його у відставку. Панові Залужному запропонували іншу роль: секретар РНБО. Він відмовився».

Зрештою, суперечка вважається шкодою для обох, а суперечки між політичним керівництвом України та військовим командуванням непокоять союзників України.

«Боротьба навколо майбутнього генерала Залужного навряд чи зробить відновлення фінансування більш імовірним, оскільки командир високо цінується на Заході».

Тим часом російські війська перехопили ініціативу, випускають принаймні в п'ять разів більше снарядів, ніж їхній ворог, і завойовують територію на сході країни.

«Пан Зеленський не єдиний, хто відзначив популярність свого генерала. Видатні діячі опозиції, які досі були відсторонені від потреби національної єдності, почали примикати до генерала Залужного. Цей процес прискорився останніми тижнями, коли поширилися чутки про майбутнє усунення генерала. Попередній президент Петро Порошенко, який мало любить свого наступника, швидко скористався безладдям. «Звільнення Залужного, якби це було правдою, вдарило б у серце національної єдності», – написав він.

Усунення людини, такої популярної серед своїх солдатів і громадськості, як генерал, «несе політичні та військові ризики».

«Незрозуміло, чим закінчиться ця історія. Але якщо пан Зеленський залишить свого головного командира, він виглядатиме слабким. Якщо він його звільнить, невмілий спосіб, яким це було зроблено, лише зашкодить довірі до керівництва. Як часто в цьому конфлікті, легких перемог не буває».

[Wednesday]

[Wednesday]

В іноземних медіа пишуть, що Зеленський збирається звільнити Залужного. Дивіться напис на скріні.

[Wednesday]

Цікава версія від наших колег-сусідів  .



Я теж читала в зарубіжній пресі, як американські генерали за фактом підставили ЗСУ і як Залужний уникав розмов з певними особами. Пізніше знайду конкретні цитати.

[Wednesday]

Я особисто лише зовнішній спостерігач і оперую тою інформацією, яка у мене є, а вона у мене є в основному із зовнішніх онлайн-ресурсів. В моїй родині воювали та воюють, але ці люди не ділилися думками про устрій та керівництво армією.

На основі того, що мені відомо, я можу сказати, що не треба ліпити із Залужного святого. Надзвичайно багато проколів і до початку війни, і відразу після її початку, і на протязі 2022-2023 років - а особливо по питаннях невдалого контрнаступу, який взагалі не треба було проводити в тих умовах, що були.

Я також розумію із прочитаного, що у Залужного були свої плани, але йому не дали їх здійснити, у тому числі під зовнішнім тиском.

Задокументую ще цікавий набір питань, теж із сусіднього форуму, бо цей пост там можуть і стерти. Питання цікаві.

[Wednesday]

Питання також у тому, хто замінить Залужного.

Якщо м"ясник Сирський чи балабол Буданов (який, кажуть, поклав цінних спеців у визволенні Зміїного) і має надто великого рота і довгого язика як для спеціаліста такого рівня, то це триндець .

[Wednesday]

Закручують гайки по цій темі. Скажу лише, що поділяю точку зору юзера Віри на Єрмачці з цього приводу і про це я писала тисячу раз.

Зеленського на царство поставили не для того, щоб розвивати і зміцнювати Україну. А щоб розвалити навіть те, що залишилось, і випиляти якомога більше українців.

скоріше за все таки звільнять генерала, поставлять більш керованого і закрутять ще гайки, щоби не роззсляблялися люди дуже.

ну ось дивіться: бубачка і його єрмак, і та ж кончіта були на щорічному самиті миру, тобто в давосі, і там були проінструктовані про подальші заплановані дії у цьому "креативному руйнуванні". натомість генерала не виписали собі ляльководи нікуди, навіть віртуально.

про що це нам говорить? генерал не влаштовує нікого. і його вже попередили не противитися, бо буде, як з його другом. подарують якусь гранату, або який безпілотник впаде поруч, або ще шось. ну методів в них самі знаєте скільки є.

не впевнена. цілком це звільнення могло бути заплановано постановниками кривавого спектаклю і бубачка виконує прописану йому роль. вкиди з цього боку вже були у тої ж безкутної вірної служки.

до того ж, опа так широко рота не відкриє, та ще і на сходняку в давосі, без відмашки самих постановників цього кривавого шоу. ну не треба ж бути такими наївними. ніякі інформаційні вкиди не робляться з їхнього наущання і згоди. якщо б це не було погоджено, ви б про це ніде б не почули і не прочитали. все б миттєво витерлося і знищилося, як це робилося з критичними матеріалами і самими критиками в "пандемію смертельного вірусу".

[Wednesday]

Про всяк випадок, перепощу тут чергову статтю Залужного, поки її не витерли.

Стаття Головнокомадувача ЗС України генерала Валерія Залужного: «Щодо сучасного дизайну військових операцій у російсько-українській війні: в боротьбі за ініціативу»
1 Лютого 2024р. / 19:25

Майже вісімдесят років відділяють нас від останніх битв Другої світової війни, яка стала основою стратегічного бачення воєн кінця ХХ-го – початку ХХІ-го століття.

Незважаючи на шалений розвиток озброєння та військової техніки, а саме: авіації, ракет та космічних засобів, розвиток зв'язку та РЕБ, стратегія перемоги полягала у знищенні супротивника та захопленні або звільненні території. При цьому форми і способи, якими це досягалося, безпосередньо залежали від рівня розвитку озброєння та військової техніки, що використовувалась.

Звісно, знання основ стратегії, оперативного мистецтва, тактики мають супроводжувати кар'єрне зростання військових спеціалістів і слугувати для розв'язання двох головних задач.

Перша з них, імовірно, другорядна. Вона полягає в підготовці воєначальника безпосередньо до майбутньої війни із завданням передбачити ту обстановку війни, яка буде на початок воєнних дій. Саме таке надскладне завдання у разі вирішення дозволяє витримати удар та дати гідну відсіч ворогу, знекровити його ударні угруповання й тим самим виграти час для перехоплення ініціативи. Увесь цей процес пов'язаний з величезними ризиками і сумнівами, які обумовлені наявністю лише одного шансу дати гідний опір меншими силами за обмежених ресурсів.

Друга задача, на мій погляд, основна – вчасно з'ясувати вимоги, які висуває війна, що пов'язані з розвитком технічного прогресу, і, як наслідок, стрімким розвитком озброєння та військової техніки, політичною ситуацією як у світі, так і в самій державі, економічним станом тощо. А, отже, для кожної війни необхідно знаходити лише свою унікальну стратегію і логіку, яка дозволить вже в нових умовах віднайти шлях до Перемоги.

Говорячи про свою власну особливу стратегію, жодним чином не можемо відкидати повністю існуючі доктрини, які описують процес підготовки та ведення операцій. Ми лише повинні усвідомлювати, що вони будуть постійно змінюватися та наповнюватися новим змістом.

Принципи ж оперативного мистецтва залишаться незмінними.

Отже, з урахуванням вимог сьогодення, найголовніше наше завдання буде полягати в прийнятті нової точки зору на форми і способи застосування Сил оборони для досягнення Перемоги.

Основною причиною зміни стратегії, форм та способів застосування військ, безумовно, є розвиток озброєння та військової техніки, а особливо безпілотних систем, застосування яких стало масовим та дозволяє виконувати широкий спектр завдань, що постійно зростає. Відтак безпілотні системи, поряд із іншими новітніми видами озброєнь, є чи не єдиним інструментом виходу з воєнних дій позиційної форми, які є у часі не вигідними для України з цілої низки причин.

Разом з тим, у ситуації, яка склалася, є ще низка факторів, які безумовно впливають на рішення щодо пошуку нових форм застосування сил оборони. Ось деякі з них:

нестабільна політична ситуація навколо України, що призводить до скорочення військової підтримки;

висока ймовірність провокування росією ще низки конфліктів за прикладом Ізраїлю та Ємену і відволікання основних партнерів від підтримки України;

виснаженість у наших партнерів запасів ракет та боєприпасів до артилерії та ППО через високу інтенсивність бойових дій в Україні та неможливість їх швидкого виготовлення на фоні світового дефіциту пороху;

недостатня ефективність санкційної політики, у результаті чого відбувається розгортання потужностей оборонно-промислового комплексу  в росії та державах, які є її партнерами, що дозволяє принаймні успішно вести позиційну війну на виснаження;

суттєва перевага у мобілізаційному людському ресурсі у противника  та неспроможність державних інституцій в Україні покращити стан комплектування Сил оборони без застосування непопулярних заходів;

недосконалість нормативно-правової бази, що регулює оборонно-промисловий комплекс у нашій державі, та часткова монополізація цієї галузі призводять до труднощів у виробництві вітчизняних боєприпасів, як наслідок – поглиблення залежності України від постачання союзниками;

невизначеність подальшого характеру збройної боротьби такого масштабу та, як наслідок, складності для наших союзників у визначенні пріоритетів підтримки;

Досвід ведення бойових дій Збройними Силами України, особливо в 2022-2023 роках є унікальним, і досі залишається лише нашим надбанням, а тому, невпинно шукаючи шлях до Перемоги, зобов'язує нас постійно проводити ревізію наявних спроможностей, від яких залежить результат ведення бойових дій та шукати шляхи здобуття переваги над противником. При чому, оперуючи поняттям результат бойових дій, ми розуміємо умови, за яких противник відмовиться від подальшої агресії, і саме створення таких умов вбачається ефективним застосуванням можливостей, які є в арсеналі Збройних Сил України.

З огляду на сказане вище, а також відповідно до умов війни сьогодення, чи не основним варіантом здобуття переваги є опанування всім арсеналом порівняно дешевих, новітніх та вкрай ефективних засобів, які швидко розвиваються. Саме спроба скористатися здобутками прогресу у сфері розвитку новітніх технологій дозволить виграти науково-, технічно-, технологічно-тактичний бій та призведе не лише до безумовної Перемоги, а й до економії і збереження ресурсів як Україною, так і нашими партнерами.

Необхідність суттєво збільшити спроможності безпілотних систем та інших новітніх технологічних систем, позитивно впливати на перебіг бойових дій, спонукає як наслідок до пошуку нових форм і способів застосування, які, в свою чергу, безумовно вплинуть і на структуру як Збройних Сил, так й інших складових сил оборони України.

Підвищити вплив БПС та інших новітніх систем на ефективність бойових дій можливо завдяки:

постійному підвищенню ситуаційної обізнаності командирів та можливості її підтримання в умовах реального часу в зоні проведення операції і вдень, і вночі, за будь-яких погодних умов;

цілодобовому обслуговуванню вогню та ударів в режимі реального часу;

забезпеченню розвідувальною інформацією в інтересах ураження в режимі реального часу;

завдаванню точних та високоточних ударів по противнику та його об'єктах як на передньому краї, так і в глибині.

Отже, необхідно створення нового дизайну операцій на основі наявних технологічних спроможностей, який буде ґрунтуватися не лише на просторово-часових показниках воєнних (бойових) дій, а й переважно на створенні вирішальних умов та досягненні відповідних ефектів, які сприятимуть реалізації мети операції.

Виходячи з досвіду ведення бойових дій та прогнозу розвитку збройної боротьби, такими вирішальними умовами є :

досягнення абсолютної переваги в повітрі, особливо на висотах, які забезпечують ефективне ураження, розвідку, спостереження та логістику;

позбавлення противника можливостей вести наступальні або оборонні дії;

підвищення мобільності своїх військ та повне обмеження мобільності військ противника;

безпечний вихід на визначені рубежі, взяття під контроль важливих районів місцевості;

позбавлення противника можливостей відновлювати втрачене положення та нарощувати зусилля.

На перший погляд, це абсолютно консервативні і класичні умови, досягнення яких слугує вже давно діючим формам і способам. Але це лише на перший погляд, так як саме засоби їх досягнення вже змінилися, і старі засоби, на жаль, усе більше залишаються мрією для Збройних Сил України, змінюються насамперед і способи їх досягнення.

Відповідно до викладеної ідеї створення визначальних умов, процес їх досягнення, звісно, буде забезпечуватися вирішенням низки оперативних завдань, а під час вирішення кожного оперативного завдання будуть створюватися необхідні ефекти, завдяки залученим силам і засобам. І саме вони, за рахунок технологічної переваги, мають діяти не за шаблоном і у відповідності принаймні до діючої доктрини.

Створення необхідних ефектів, без сумніву, уже сьогодні корінним чином призводить до змін і у системі застосування. Так, для реалізації умов створення необхідних ефектів, уже сьогодні необхідно вважати як окремі:

операцію зі створення цифрового поля;

операцію з контролю за радіоелектронною обстановкою;

операцію комбінованих ударних безпілотних та кіберзасобів;

логістичну операцію.

Усі перераховані операції вже опановуються і розвиваються. Вони проводяться за єдиним замислом та планом, узгоджені і взаємоповʼязані, але відрізняються за змістом.

Стосовно ведення безпосередньо операцій з досягнення ефектів, імовірно за своїм змістом, вони по суті будуть оборонними та наступальними, але за способом виконання можуть бути:

      операція зі зниження економічного потенціалу противника;

      операція з повної ізоляції та виснаження;

      роботизована пошуково-ударна операція;

      роботизована операція з контролю кризового району;

      психологічна операція ударними засобами;

      оборонна технологічна безконтактна операція.

Цей список операцій буде невпинно зростати з розвитком самих засобів, і звісно, буде спонукати до змін в доктринальних документах і формуванні абсолютно нової філософії підготовки і ведення бойових дій. Поява нових самостійних операцій або їх поєднання приводить до необхідності створення нової організаційної структури. Усе це можливо буде при гнучкому і швидкому реагуванні державних інституцій на зміни.

Таким чином, відбуваються зміни у суті та змісті класичних оборонних, наступальних та стабілізаційних операцій, підхід до планування і ведення яких був зазвичай лінійним та шаблонним. У той же час, ці операції були об'єднаними по суті, у т. ч. й за поглядами партнерів. Поряд із цим, давно відома концепція мережецентричної війни в нових умовах, завдяки високотехнологічним засобам збройної боротьби, знаходить свою інтерпретацію не завдяки діям військ, а завдяки створенню ефектів і досягненню вирішальних умов за допомогою відповідних спроможностей.

Також хотів би відмітити, що окрім підвищення ефективності бойових дій, безпілотні та інші новітні технологічні системи здатні вирішити низку ключових проблем в організації і веденні бойових дій Сил оборони України:

підвищити ступінь безконтактності ведення бойових дій і, як наслідок, знизити рівень втрат через можливість дистанційного керування цими засобами;

знизити ступінь участі традиційних засобів ураження у виконанні бойових завдань;

забезпечити ведення бойових дій з обмеженим залученням важкої бойової техніки;

незважаючи на відсутність корабельного складу, завдавати ураження як надводним, так і підводним силам противника та його береговій інфраструктурі практично на всю глибину театру воєнних дій на морі з високою ефективністю та мінімальним ризиком для особового складу;

завдавати противнику масованих раптових ударів по об'єктах критичної інфраструктури, важливих комунікаціях без застосування дорогих в експлуатації та виробництві ракет та пілотованої авіації.

Цей перелік переваг є неповним і, без сумніву, буде змінюватися, розширюючи спектр ефективного застосування. Звісно, що на полі бою противник шукатиме шляхи захисту й намагатиметься взяти ініціативу в свої руки. Тому з розвитком спроможностей ударних систем, у тому числі й безпілотних, вкрай необхідне удосконалення систем захисту і протидії. Отже, для опануванням нових форм і способів, Силам оборони необхідно створити абсолютно нову державну систему технологічного переозброєння, до якої належатимуть підсистеми:

      розробки та наукового супроводу;

      виробництва та обслуговування;

      підготовки персоналу та узагальнення бойового досвіду;

      застосування військ (сил)

      гнучкого фінансування;

      логістики.

Імовірніше за все, кожна з підсистем у подальшому потребуватиме окремого дослідження й розвитку, але вже нині з упевненістю можна сказати, що система має бути цілісною та водночас гнучкою як до суб'єктів, які можуть залучатися, так і щодо фінансування та зміни виробництва.

Безперечно, усе це потребуватиме часу, але саме час є визначальним.

З урахуванням вже фактично існуючої системи застосування, знайдених технічних рішеннях та вже створеної системи управління і набутого досвіду, а також за поглядами партнерів у сучасних умовах, створення такої системи з необхідним обсягом виробництва, може тривати до п'яти місяців. Зазначений термін обумовлений необхідністю створення відповідних організаційних структур та їхнього комплектування, підготовки персоналу, ресурсного забезпечення, створення необхідної інфраструктури, логістики та розроблення доктринальної бази.

Зважаючи на це, у 2024 році нам потрібно основні зусилля зосередити на:

створенні системи забезпечення Сил оборони високотехнологічними засобами;

впровадженні нової філософії підготовки та ведення воєнних дій з урахуванням обмежень;

як наслідок, у найкоротші терміни опанувати нові спроможності до ведення бойових дій.

Отже, ми ведемо мову, що в сучасних умовах Збройні Сили України разом із іншими складовими сил оборони Держави, володіють спроможностями, які дозволяють не тільки знищувати ворога, а й забезпечують існування самої державності. Тому вкрай необхідно скористатися можливостями, наданими новими умовами війни, для максимального накопичення новітнього бойового потенціалу, який дозволить меншими ресурсами завдавати супротивнику максимального урону, зупинити агресію і убезпечити від неї Україну в майбутньому.

[Wednesday]

Стаття вийшла на CNN, а оригінал статті англійською - тут.

Те, що український варіант статті навіть не відформатований, говорить про те, що його постили поспішно. Раніше, наскільки я пам"ятаю, попередні статті Залужного в Економісті не перекладались українською і не постились для внутрішнього вжитку (можливо, я неправа).

По самій статті можу сказати лише одне - а всі ці речі не були очевидними не тільки на початку вторгненя, а навіть до? Невже треба мати якийсь неземний розум, щоб зрозуміти, що всі ті речі, про які пише Залужний, треба було робити ЗА РОКИ до вторгнення?

І тим більше за останні два роки.

І в цьому теж - некомпетентність і розгільдяйство української влади і українського військового керівництва ТЕЖ.

[Wednesday]

Читнула в зарубіжних джерелах (українські соросячі медіа майже не читаю  ) одну з версій навколо Залужного.

Що типу Нуландша приїздила, щоб замутити черговий "держпереворот" і поставити на царство хунту на чолі із Залужним  .

Ось тут схоже пишуть:



Побуду Шаблезубом і скажу, що якщо його на царство ставить соросятина, то і хунта буде соросяча.

[Wednesday]

Повний переклад статті з Вашингтон Пост, де говриться, що Зеленський повідомив Байдену, що звільнить Залужного.

Україна повідомила США про рішення звільнити високопоставленого генерала

Уряд України повідомив Білому дому, що президент Володимир Зеленський вирішив звільнити свого верховного командувача, генерала Валерія Залужного, що стало б найбільш серйозною кадровою перестановкою війни, повідомили дві людини, знайомі з дискусією.

Офіційні особи Білого дому не підтримали і не заперечували проти такого важливого рішення, але визнали його суверенним вибором президента, сказали ці люди, виступаючи на умовах анонімності для обговорення делікатної розмови.

Зеленський ще не видав офіційного указу про відставку Залужного, і невідомо, коли це може статися. Попереднє повідомлення Вашингтону, про яке раніше не повідомлялося, відображає впливову роль Сполучених Штатів як найпотужнішого військового та політичного спонсора України.

Раннє попередження також дало Білому дому можливість спонукати Зеленського переглянути ключове рішення — навіть якщо він вирішив цього не робити.

Відхід Залужного, однієї з найпопулярніших фігур в українському суспільстві, може вплинути на моральний стан військ і похитнути довіру західних донорів, оскільки військові України намагаються відбити наступаючі війська Росії. Він і Зеленський зіткнулися через свої різні стратегії подолання невдач на полі бою, коли війна триває третій рік.

Але будь-який крок Сполучених Штатів щодо оскарження рішення Зеленського, популярної фігури, який приватно припускає, що новий командир може вдихнути нове дихання у боротьбу українців, може розглядатися як здійснення неправомірного впливу.

«Сприйняття розколу в Києві не є корисним для України, але уряд США не повинен вплутуватися в це», — сказав Стівен Пайфер, експерт зі Східної Європи зі Стенфордського університету та колишній посол США в Україні.

«Президент має право обирати свій кабінет так, як вважає за потрібне. Рішення має бути однозначним за Зеленським, як і можливі наслідки», – додала Аліна Полякова, президент Центру аналізу європейської політики.

Зеленський міг відкласти дію рішення на невизначений термін, але це малоймовірно, кажуть люди, знайомі з його думкою.

Недовіра між Зеленським і Залужним посилилася з часом, частково через те, що президент підозрював Залужного в політичних амбіціях, а також через розбіжності щодо ключових військових питань, включаючи прохання генерала мобілізувати близько 500 000 нових солдатів.

Під час напруженої зустрічі в понеділок Залужний стверджував, що новобранці потрібні, щоб досягти успіхів на полі бою в умовах переважаючої вогневої потужності та сили військ Росії, повідомили люди, знайомі з розмовою. За його словами, Україні також необхідно готуватися до кадрових втрат, які, як очікується, будуть порівнянними з минулорічними.

Зеленський відклав призов великої кількості бійців, зокрема через те, що Україні бракує грошей, щоб платити їм, не підвищуючи суттєво податки для своїх громадян. Такий агресивний призов також був би політично непопулярним.

«Президент не вважає, що ця масова мобілізація чоловіків віком від 18 до 27 років є бажаною чи виправданою на даний момент», — сказав наближений до Зеленського.

Під час зустрічі Зеленський повідомив Залужному, що його відправляють у відставку, повідомив український високопосадовець.

У понеділок речник Зеленського Сергій Никифоров заперечив, що президент звільнив Залужного, але з тих пір він не відповідав на запити про коментарі.

У четвер Залужний опублікував статтю на веб-сайті CNN, у якій стверджував, що український уряд не зміг мобілізувати достатню кількість військ, і закликав до модернізації високотехнологічних військових можливостей країни.

«Ми повинні визнати значну перевагу ворога в мобілізації людських ресурсів і порівняти це з неспроможністю державних інституцій в Україні покращити чисельність наших збройних сил без застосування непопулярних заходів», – написав він.

Знайти заміну Залужному – серйозний виклик.

Одним із потенційних кандидатів є голова військової розвідки України генерал-лейтенант Кирило Буданов. 38-річний чоловік має досвід роботи в спецпідрозділах, а не як командир армії. Його призначення потенційно означало б перехід до асиметричної тактики — наприклад, ударів безпілотників углиб російської території — у війні, лінії фронту якої минулого року були переважно статичними.

Але незрозуміло, чи хоче він цю посаду, сказав джерело, знайомий з питанням. «Він любить свою роботу і, можливо, захоче продовжувати підривати щось у Росії», — сказала особа.

Інший варіант – нинішній командувач Сухопутними військами Олександр Сирський. 58-річному чоловікові приписували керівництво обороною Києва в перший місяць війни, а потім організацію успішного контрнаступу на північному сході Харківської області восени 2022 року.

Але серед рядових солдатів особливо не люблять Сирського, якого багато хто вважає командиром радянського зразка, який надто довго тримав війська під вогнем у східному місті Бахмуті, коли Україна мала відійти.

«Це персонаж типу генерала Паттона», – сказав наближений до Зеленського. «У нього в організмі немає людяності».

Хто б не змінив Залужного, це може не припинити публічні суперечки між генералом і президентом, «і він залишиться популярною фігурою в Україні», — сказала Анджела Стент, експерт з Росії та колишній співробітник розвідки США.

"Незрозуміло, як це вплине на військову ефективність України", - додала вона. «Це залежатиме від того, хто стане його наступником, і від того, як на його наступника дивиться решта військових — і від того, наскільки ефективним буде його наступник на полі бою».

[Wednesday]

Тут альтернативу Залужному пропонують:

[Wednesday]

Чим думав Зебіл, призначаючи цю особу на один із найважливіших постів в країні? І чим він думає, розглядаючи його кандидатуру на заміну Залужного?

[Wednesday]

Новий пост Мар"яни Безуглої. Не знаю, наскільки відповідає дійсності інформація в її пості, але припустимо, що вона правдива.



Тоді виходить, що Сирський - найгірший генерал ЗСУ?

⁃ Оборона Києва - Сирський. За словами зебілів, ДРГ були в урядовому кварталі. Кацапи брали Гостомель, спалили Мрію. Танки були в Києві. Це ж галімий фейл, щоб навіть на початку війни з усіма доступними ресурсами не підготувати столицю до нападу!

 ⁃ Звільнення Києва, Київської області і Півночі - Сирський. Див. вище. Буча, Гостомель, різня, майже захоплена столиця. Фейл. Кацапи самі відвели війська, якби вони хотіли, вони б продовжували наступ.

 ⁃ Оборона Сходу з червня 2022 — Сирський. - Фейл. Південь і Схід були зразу здані і до цього часу не відбиті.

⁃ Перший Харківський контрнаступ, коли відігнали росіян від Харкова - Сирський. Харків обстілюють майже щодня.

⁃ Другий Харківський контрнаступ на Ізюм і далі - Сирський. Тут не в курсі.

⁃ Наступ на Кремінну - Сирський. Тут не в курсі.

⁃ Оборона Бахмута і Соледара - Сирський. Фейл. Вони здані, там загинуло дуже багато ЗСУ. В чому був сенс цього?

На сьгодні за фактом Авдіївка майже взята, ЗСУ в обороні, поки є чим оборонятися і поки є кому.
 

[Wednesday]

Міністерство Оборони було готово до розмінування Чонгару - остання фраза. А ви кажете ...

[Wednesday]

Ну, коротше, все зрозуміло - у умовах відсутності зброї і будь-якої притомної стратегії покласти побільше українців - як завіщав великий ВЕФ:ї

[Wednesday]

Рекомендую.

Це моє теж відчуття, що хочуть пропхати Сирського, мотивуючись тим, на що вказано вище.

Додатково, думаю, Залужний невигідний обамбоїдам в адміністрацї Байдена, яка дефакто працює на Росію.

Пам"ятаєте повідомлення, як до і після початку повномасштабного вторгнення українці не ділилися своїми планами з США? Тому що зараз виходить інформація, що США зливали інфу Ізраїлю, а Ізраїль, як відомо - кращі друзі з Пуйлом. Таким чином, всі українські секрети потрапляли б прямо у Кремль.

Також, як ми всі знаємо і багато зарубіжних медіа про це писали, Залужного розлючувала некомпетентність Міллі та натівських генералів, які змусили ЗСУ наступати на мінні поля, не надавши достатньо зброї та тих же літаків, і він навіть відмовлявся брати слухавку, коли вони телефонували до нього.

Робіть висновки самі.