Московські гебе-шльондри в Україні

[Franchuk]

Ідіот, в мене самого вже великі онуки.
Йди нахуй, козел.

Не дуже важко зрозуміти, чому боягузливий шмаркач абабагаламага так трясеться над своєю анонімністю: недоросль думає, що будучи анонімом, можна безкарно брехати, материтись, посилати направо і наліво, прикидатися то тим, то сим. Але от для моєї скромної особи це щеня представляє не такий вже й малий інтерес: багаторічне дослідження покидьків невідомих народів, хомо аморале, тепер поповниться ще одним екземпляром, який підленько прикидається типу українцем - подібні до таких раніше траплялися дуже не часто, в основному, а їх було буквально тьма, вони були (і є) русскоязичні. Єдиний типу україномовний, який оце згадався, був такий собі Фермер з тоді ще на початку сторіччя Дніпропетровська, в ukr.politics.