Новини звідусіль: світова підтримка України і не тільки

[Wednesday]

Рідкісний випадок честі, совісті та integrity у політика .

На відміну від деяких ліберальних європейських урядів, які живуть від кризи до кризи, консервативна Угорщина дуже рідко потрапляє в заголовки газет через скандали в її адміністрації.

Тож було шокуюче почути про жахливі звинувачення проти президента Каталін Новак, і було дивно дізнатися про її відставку в прямому ефірі.

BBC повідомило:

«Президент Угорщини подала у відставку в прямому ефірі по телебаченню через рішення про помилування чоловіка, засудженого за приховування справи про сексуальне насильство над дітьми. Минулого тижня стало відомо, що президент Новак помилувала чоловіка, ув'язненого за те, що він змушував дітей відкликати заяви про сексуальне насильство проти директора державного дитячого будинку».

Заклики до неї піти у відставку зростали в Угорщині.

Новак вибачилася та зізналася, що припустилася «помилки», надавши помилування.

«Юдіт Варга, колишній міністр юстиції, яка схвалила помилування, також пішла у відставку зі своєї нової посади керівництва передвиборчою кампанією до Європарламенту правлячої партії Фідес прем'єр-міністра Віктора Орбана».

Минулого тижня угорські ЗМІ оприлюднили імена 25 осіб, помилуваних президентом Новаком у квітні минулого року під час візиту Папи Франциска до Угорщини.

«У списку засуджених був заступник директора дитячого будинку поблизу Будапешта, який був ув'язнений на три роки після того, як змусив дітей відмовитися від звинувачень у жорстокому поводженні проти директора будинку.

Сам директор був ув'язнений на вісім років за жорстоке поводження з дітьми в державному закладі».

Рішення Новак піти у відставку було раптовим і несподіваним.

Розбірки навколо помилування розв'язали безпрецедентний політичний скандал для багаторічного націоналістичного уряду Угорщини.

«Виступаючи у прямому ефірі по телебаченню, пані Новак сказала, що помилувала його, вважаючи, що засуджений «не використовував вразливість дітей, які перебували під його наглядом». Вона вибачилася перед жертвами, які «могли відчути, що я не заступилася за них».

«Я зробила помилку, оскільки помилування та відсутність аргументації сприяли виклику сумнівів щодо нульової терпимості, яка застосовується до педофілії», — додала пані Новак».

[Wednesday]

Хороші новини для України з Фінляндії!

Лідера правоцентристської Національної коаліційної партії Олександра Стубба було обрано новим президентом Фінляндії під час голосування, яке знаменує нову еру в скандинавській країні, яка більше не є нейтральною, а тепер є членом НАТО з дуже антиросійським політичним класом.

Стубб переміг на сьогоднішніх виборах із незначним відривом, перемігши члена ліберальної партії Зелених Пекку Хаавісто, який визнав поразку.

Сказати, що Стубб проєвропеєць, рішучий прихильник України, хто зайняв жорстку позицію щодо Росії, це небагато, тому що те саме можна сказати про Гаасвісто.

У сучасній фінській політиці немає місця будь-яким нюансам, коли йдеться про Росію.

Минулого місяця Стубб пояснив свою позицію щодо Москви:

«У політичному плані не буде жодних відносин ні з президентом Росії, ні з російським політичним керівництвом, поки вони не припинять війну в Україні».

Вітаємо дружню Фінляндію з новим президентом!

[Wednesday]

Вперше за 20 років кількість продукції для США, виготовленій в Мексиці, продовжує зростати у порівнянні з тою, що зроблена в Китаї.

Китай - ворог, чому продовжувати тримати виробництво там?

[білий хорват]

І правильно робить


Україна відмовляється виключати Raiffeisen Bank зі списку спонсорів війни – Reuters

Україна відмовилася остаточно вилучити австрійський Raiffeisen Bank зі списку компаній-спонсорів війни, оскільки Київ сумнівається в тому, що банк дійсно планує покинути РФ.

Про це повідомляє Reuters з посиланням на лист надісланий українськими чиновниками до Raiffeisen.

Зазначається, що у листі, надісланому Raiffeisen на початку лютого, українські чиновники поставили під сумнів, що робить банк, щоб покинути Росію, заявивши, що більшість його планів були розпливчастими та неповними.

Крім того, у листі українська сторона вказує на те, що досі залишається низка сліпих місць, які заважають  вилученню банку зі списку.

"Графік продажу відсутній... залишається незрозумілим, коли, якщо взагалі, сценарій поділу може запрацювати", — йдеться в листі українських офіційних осіб.

"Райффайзен мав намір виділити свій російський бізнес минулого року, але цього ще не сталося. Представник Raiffeisen сказав, що банк не може назвати часові рамки виходу з Росії, оскільки це залежить від схвалення регуляторів", – йдеться в повідомленні.

Також чиновники також висловили занепокоєння щодо схем надання кредитів Raiffeisen російським солдатам, підтримка яких, за словами банку, є обов'язковою в Росії. 

Також читайте: Кредитні канікули мобілізованим та сотні мільйонів євро на війну Путіна: чому "Райффайзен" досі в Росії

Нагадаємо:

Австрійська банківська група "Raiffeisen Bank International" (RBI) все ще не вийшов з ринку Росії, після 2 років війни та обіцянок покинути російський ринок

17 грудня Національне агентство з питань запобігання корупції тимчасово вилучило австрійський Raiffeisen Bank зі списку компаній-спонсорів війни до моменту проведення консультацій.

Національний антитерористичний центр Чехії розслідує діяльність австрійської банківської групи Raiffeisenbank в РФ.

https://www.epravda.com.ua/news/2024/02/15/709958/

[Wednesday]

Вперше за увесь час США використали конфісковані у Росії гроші для допомоги Україні.

Майже 500 000 доларів конфіскованих російських грошей були надіслані Естонії «з метою надання допомоги Україні», оголосило міністерство юстиції США минулої суботи. «Кошти були конфісковані Сполученими Штатами після розпаду [у березні 2023] незаконної мережі закупівель, яка намагалася імпортувати в Росію високоточний верстат американського походження для використання в секторах оборони та розповсюдження ядерної зброї», — заявило Міністерство юстиції.

«Мета тут полягає не лише у виявленні, судовому переслідуванні та забезпеченні правосуддя, а й у направленні незаконних доходів жертві, тобто Україні», — сказав головний чиновник юстиції Естонії Тиніс Саар. «Я сподіваюся, що в майбутньому це стане новою нормою для санкціонованих злочинів в інших країнах», – додав він.

[Wednesday]

Канцлер Німеччини Олаф Шольц неодноразово відмовлявся надсилати ракети Taurus для допомоги Києву у військових діях. Пояснюючи, чому, він також піддався хвилі жорсткої критики після того, як повідомив, що війська Великої Британії та Франції були розміщені в Україні, щоб допомогти останнім у стрільбі ракетами великої дальності, які вони поставили.

Про це повідомляє Kyiv Post.

«Пояснюючи небажання Берліна надати Києву ракети великої дальності Taurus у понеділок, 26 лютого, Шольц сказав, що це було пов'язано з необхідністю німців бути присутніми в Україні для допомоги в контролі цілей, припускаючи, що Британія та Франція вже мають ракетно-підкований персонал в Україні.

«Те, що робиться щодо цільового контролю та супутнього цільового контролю з боку британців і французів, не може бути зроблено Німеччиною. Це знають усі, хто мав справу з цією системою», — сказав Шольц.

«На мій погляд, було б невиправдано, якби ми брали участь у націлюванні таким же чином», — додав він без подальших уточнень».

Серед західних союзників почалося пекло.

Politico повідомило:

«Висновок канцлера Німеччини Олафа Шольца про те, що британський і французький персонал керує крилатими ракетами, подарованими Україні, є «хибним, безвідповідальним і ляпасом для союзників», — заявила в четвер голова комітету у закордонних справах парламенту Великобританії Алісія Кернс».

Надсилання ракет великої дальності та солдатів для керування ними зробило б, на думку Шольца, Німеччину активним учасником конфлікту.

Ракети Taurus мають потужну боєголовку, яка може знищувати укріплені цілі або інфраструктуру, наприклад мости, і проникати вглиб ворожого тилу, про що Київ відчайдушно просить.

«Минулого року уряд Сполученого Королівства підтвердив, що він відправив ракети великої дальності Storm Shadow в Україну, а Франція, яка називає свою версію тих самих ракет SCALP, зробила це ж.

Відповідаючи на коментарі, екс-міністр оборони Сполученого Королівства Бен Воллес, який надіслав Storm Shadows, сказав, що Шольц був «не тією людиною, на не тій роботі в невідповідний час».

Independent повідомив:

«Канцлера Німеччини Олафа Шольца звинувачують у «кричущому зловживанні розвідданими» через розголошення деталей британської допомоги українським силам.

[...] «Це кричуще зловживання розвідувальними даними, навмисно розроблене для того, щоб відвернути увагу від небажання Німеччини озброїти Україну власною ракетною системою далекого радіусу дії», — сказав Тобіас Еллвуд, колишній [Великобританії] голова комітету з питань оборони Палати громад.

Він додав, що аргумент пана Шольца, «без сумніву, буде використаний Росією, щоб ескалювати ситуацію».

[Wednesday]

Німеччина підтвердила, що розмову офіцерів Бундесверу про Тауруси і Кримський міст прослуховували.

Є думка, що брити намагаються таким чином шантажувати німців, щоб поставляли зброю в Україну.

[Wednesday]

Після витоку розмови високопоставлених німецьких генералів, які обговорювали відправку ракет Україні та можливість знищення Керченського мосту, Німеччина продовжує бути в центрі скандалу.

На світ Божий вийшли додаткові подробиці, у тому числі те, що генерали, серед яких був командувач національними військово-повітряними силами генерал-лейтенант Інго Герхарц, використовували стандартні та, очевидно, незахищені технології відеозв"язку, щоб обговорювати надзвичайно чутливі питання національної безпеки. Повідомляється, що один генерал на лінії телефонував зі свого готельного номеру. Це дозволило Кремлю легко перехопити таємний багатосторонній дзвінок.

Згідно з новими подробицями, опублікованими у британському Telegraph, «глава Люфтваффе розповів офіцерам ВПС і генералу, який телефонував з його номеру готелю, як британські та французькі офіційні особи доставляли Storm Shadows українським солдатам».

Публікація також розкритикувала це як одне з найгірших порушень безпеки німецького уряду з часів холодної війни.

Генерал Герхарц також підтвердив у розмові, що британські війська перебувають "на місці" в Україні. Але, визнаючи, що витік аудіо, який вперше з'явився в російському RT минулої п'ятниці після того, як його отримала головний редактор RT Маргарита Симоньян, є справжнім, Берлін також стверджує, що це частина змови Кремля з метою дестабілізувати Німеччину.

The Telegraph передає нову заяву німецьких військових наступним чином:

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив у неділю, що Володимир Путін використовував запис, щоб спробувати «дестабілізувати» Німеччину, посіявши розбіжності за допомогою «інформаційної війни».

Під час розмови Інго Герхарц, генерал-лейтенант ВПС Люфтваффе, обговорює можливу поставку німецьких ракет Taurus, які мають більший радіус дії та точніші, ніж Storm Shadows.

«Якщо нас запитають про способи доставки, я знаю, як це роблять британці», — далі передаються слова Герхарца. «Вони роблять це повністю в режимі «досяжності» [військовий термін, що вказує на тісну співпрацю з військовою розвідкою, пропускаючи звичайні протоколи]. У них є кілька людей на місці».

У відповідь прозвучали (передбачувані) слова бригадного генерала Франка Грефа, який описав, що українські війська навчалися на німецькій землі і що «правильним курсом дій» було б, щоб Велика Британія «взяла на себе» навчання.

За іронією долі Грефе в один момент під час обговорення сказав: «Тільки уявіть собі галас, якби ЗМІ дізналися про це». Британські ЗМІ та британські офіційні особи підняли обурення, оскільки витік аудіофайлу поширюється по всьому світу та привертає все більше уваги.

Відтоді, як з'явився витік, Кремль вимагав відповіді від уряду Німеччини, і заявив, що це підтверджує попередні заяви високопосадовців Росії, які звинувачували НАТО в мілітаризації України та присутності на землі. Безсумнівно, офіційні особи Великої Британії та інших країн НАТО також дзвонять до урядових установ Німеччини, щоб отримати відповіді на те, як могло статися це серйозне порушення. Ймовірно, вони захочуть знати, чи будуть інші подібні витоки окремих розмов.

[Wednesday]

Після жахливого витоку телефонної конференції, яка показала, як чотири високопоставлені німецькі військові офіцери обговорюють використання десятків ракет Taurus для націлювання на Керченський міст у Криму, у Берліні тепер в курсі  про проникнення та спостереження з боку російських та інших іноземних розвідувальних служб.

Настільки, що віце-президент найбільшої та найпопулярнішої газети Німеччини BILD Пол Ронцгеймер, як повідомляється, обговорював можливість використання секс- та іншого компромату для контролю над німецькою політичною елітою та вищими державними службовцями.

BILD повідомляє:

«Це питання хвилює політичний Берлін після скандалу з прослуховуванням телефонних розмов у Бундесвері, і яке навіть змушує деяких людей відверто СТРАХАТИСЯ: що російська спецслужба знає про німецьких політиків і чиновників у міністерствах?

Володимир Путін (71) тримає нас у своїх руках через те, що його шпигуни протягом останніх років збирали так званий компромат (шантаж, наприклад, за допомогою фотографій) проти німецьких державних службовців?»


Віце-президент BILD обговорив ці вибухові питання з провідним військовим експертом Карло Масалою.

Масала зазначив, що до початку війни в Україні в лютому 2022 року між Німеччиною та Росією відбувався «інтенсивний обмін».

«Масала: «І також відомо, що Росія намагається працювати з «Компроматом». А для чоловіків все залежить від сексу. Тож жінки, які займаються з ними сексом і яких потім якимось чином знімають. І я припускаю, що компромат, звичайно, є».

Залишається відкритим питання: на кого це може вплинути? Політики? Державні службовці?

«Чорт зна на кого».

Розвідка займається цим уже понад століття: створює психологічні профілі людей, щоб знати, де вони вразливі, і діє на ці точки тиску.

Військовий експерт Масала назвав нещодавній скандал, коли запис розмови між генералами про ракетні атаки Taurus по Криму злили, як «людську поведінку».

«Масала: «Схоже, що, в принципі, витік стався через мобільний телефон, який логінився у ці веб-блоги вз Сінгапурі. І, звичайно, це типова помилка, яку ви не повинні робити з міркувань безпеки, оскільки її завжди можна зламати. І ви просто повинні сказати, що більшість цих витоків і більшість помилок виникають через людську помилку».

Протягом десятиліть Німеччина була – і залишається – найважливішою державою в Європі для російської розвідки.

Сьогодні не лише у питанні військової підтримки України, а й політично.

[Wednesday]

Той факт, що стосунки між президентом Франції Еммануелем Макроном і канцлером Німеччини Олафом Шольцем жахливі, довгий час був найгіршою таємницею в Європі.

Альянс між історичними ворогами Францією та Німеччиною є наріжним каменем західноєвропейської стратегії оборони, а очевидний брак взаєморозуміння між вкрай непопулярними лідерами Макроном і Шольцем широко розглядається як головна проблема.

Щоб спробувати виправити поточний стан справ, Макрон вирушить до Берліна в п'ятницю (15 березня), щоб зустрітися з канцлером Шольцем.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск також буде присутній на другій зустрічі пізніше цього дня.

Коли три лідери зберуться, це стане першою зустріччю того, що вони називають «Веймарським трикутником».

Вони сподіваються продемонструвати єдність після всіх франко-німецьких суперечок щодо України.

Politico повідомило:

«Напруженість, що довго існувала, почала кипіти наприкінці лютого, коли Макрон відмовився виключити ймовірність відправки західних військ воювати в Україні, пообіцявши зробити «все можливе, щоб Росія не виграла цю війну». Більш обережний Шольц відповів, виключивши використання сухопутних військ з європейських країн.

Кілька днів потому Макрон, схоже, прямо відповів Шольцу. «Європа явно стоїть перед моментом, коли потрібно буде не бути боягузами», — сказав він аудиторії в Празі. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус відповів, що коментарі Макрона є «чимось, що насправді не допомагає вирішити проблеми, які ми маємо, коли йдеться про допомогу Україні».

Німецькі чиновники мають законну суперечку з Макроном, який жорстко говорить про Україну, але витрачає дуже мало, аж ніяк не таку військову підтримку, як Німеччина.

«Німецький Кільський інститут, який збирає національний внесок у військові зусилля України, оцінює Францію як явно відстаючого гравця з 640 мільйонами євро військової допомоги порівняно з Німеччиною, яка надала або пообіцяла 17,7 мільярда євро.

Французи заперечують ці цифри та аргументують, що вони дають справді важливу зброю. «Франція обрала оперативну ефективність у своїй військовій допомозі Україні: обіцяй те, що можеш надати, виконуй те, що можеш пообіцяти», — нещодавно заявив міністр збройних сил Себастьян Лекорню в дописі на X».

Макрон і Шольц проведуть двосторонню зустріч опівдні, після чого відбудеться тристороння дискусія з Туском.

Веймарський трикутник вони описують як «засіб зміцнення європейської безпеки».

Польська опозиція багато в чому вважає Туска німецьким пішаком, але останнім часом його уряд більше дотримується лінії Макрона, захищаючи військову ескалацію.

«Офіційні особи в уряді Туска висловили співчуття більш жорсткій риториці Макрона, а міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський нещодавно заявив, що присутність військ НАТО в Україні є «немислимою».

[Wednesday]

А ви чули і знаєте про "Веймарський трикутник"? Я про це досьогодні не чула і не знала, що вони можуть мати власні війська.

Веймарський трикутник, або Ваймарський трикутник — неформальне міжнародне об'єднання Німеччини, Польщі та Франції. Об'єднання виникло в 1991 році. У рамках групи відбуваються численні зустрічі міністрів закордонних справ та глав держав. Метою групи було просування Польщі на шляху по вступу до Європейського Союзу й НАТО. Проте об'єднання продовжує існувати й після входження Польської Республіки до НАТО (1999) і ЄС (2004) та є однією з ініціатив з вироблення ідей ЄС.

З 1 січня 2013 року де-юре функціонує спільна військова група трьох держав, чисельністю 1700 осіб, яка за потреби може бути задіяною впродовж 5—10 днів.

Спілка названа на честь німецького міста Веймар, де відбулася перша зустріч міністрів трьох держав.

Це майже не висвітлювалося в ЗМІ, але вчора, 13 березня, агентство Reuters повідомило, що три країни Веймарського трикутника зустрінуться в п'ятницю, 15 березня, на «поспішно організованих переговорах» щодо того, як рухатися вперед у наданні допомоги Україні у її війні проти Росія. Ця зустріч може призвести до угоди, можливо таємної, про нарощування військового персоналу за допомогою призову та інших засобів з метою остаточного введення певної комбінації французьких, німецьких та/або польських військ на українське поле бою проти Росії.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Франції Еммануель Макрон збираються зустрітися в Берліні в п'ятницю для поспішно організованих переговорів щодо допомоги Україні.

Переговори, оголошені Туском і підтверджені джерелом в німецькому уряді, стануть першою зустріччю на найвищому рівні "Веймарського трикутника" - платформи політичної співпраці між Німеччиною, Францією та Польщею, створеної в 1991 році - після його повернення на посаду прем'єр-міністра Польщі.

«Я говорив із президентом про те, як ми мобілізуємо наших партнерів у Європі», — сказав Туск державному каналу новин TVP Info в інтерв'ю у вівторок пізно після переговорів із президентом США Джо Байденом у Вашингтоні. "Саміт Веймарського трикутника був терміново скликаний на п'ятницю".

Шольц і Макрон спочатку поговорять один з одним, а потім до них приєднається Туск, повідомило джерело в німецькому уряді.

Зустріч відбулася після напруженості між лідерами Франції та Німеччини через такі питання, як політика щодо України, нещодавно порушені Макроном, який не виключає розміщення сухопутних військ в Україні.

З моменту формування нового уряду Польщі наприкінці минулого року відбулася лише одна зустріч Веймарського трикутника на рівні міністрів закордонних справ, але всі три країни висловили бажання інтенсифікувати відносини.

[Wednesday]

Ранжуючи країни за розміром їхньої економіки та загальним чистим багатством, США зазвичай очолюють список, за ними йдуть такі країни, як Китай, Японія чи Німеччина.

Але, як розповідає нижче Катаріна Бухгольц із Statista, сортуючи країни за їхнім середнім багатством на душу населення – або навіть за їхнім середнім багатством на душу населення – інші країни виходять на перше місце.

Використовуючи два показники, Швейцарія була найбагатшою країною в світі з найвищим середнім статком на душу населення близько 685 000 доларів США на дорослого.

Дивлячись на середнє багатство на душу населення - багатство особи, яка ділить свою країну з рівною кількістю багатших і бідніших людей, - Ісландія очолює рейтинг із приблизно 413 000 доларів США у власності цієї (уявної) людини.

Активи на душу населення, мабуть, показують більш збалансовану картину багатства країни, визнаючи, що менші країни з меншою кількістю громадян, звичайно, накопичуватимуть менше багатства загалом.

Проте підрахунок середніх показників не враховує, як багатство розподіляється в суспільстві.

Середнє багатство, з іншого боку, зростає, чим рівномірніше розподіляються активи країни. Ісландія та інші скандинавські країни відомі своїм рівномірним розподілом багатства, і дані Credit Suisse певною мірою це відображають. Данія посідає 7-е місце, а Норвегія — 10-те за середнім багатством на душу населення.

США є третьою найбагатшою країною в середньому на душу населення, але американці займають лише 15 місце за середнім багатством.

Ситуація в Бельгії навпаки: вона посідає 13 місце за середнім багатством, але третє за середнім багатством, що свідчить про те, що це більш рівноправна країна з точки зору розподілу багатства.

Дивлячись на розрив між середнім і медіанним багатством, США посідають сьоме місце із середнім багатством у п'ять разів або на 512% вищим за середній статок. Це не перевищує жодна велика країна світу, окрім Бразилії, де цей показник становить 517%.

Деякі з найменших відносних розривів між середнім і медіанним багатством були зареєстровані в країнах, які очолювали список медіанного багатства: Ісландії, Люксембурзі та Бельгії. Інші країни, які можуть не мати найвищих середніх показників добробуту, але мають найменші розриви, це східноєвропейські країни Словаччина та Словенія. Бідніші країни, які, тим не менш, мають великий розрив між середнім і середнім багатством, включають вищезгадану Бразилію, а також Південну Африку, Росію та Нігерію.

[Wednesday]

Дожилися! Тайвань, якому самому загрожує агресія, закликав США продовжувати допомагати Україні .

Міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву заявив в інтерв'ю, що перемога Росії може підбадьорити Китай виступити проти Тайваню та підживить антиамериканську пропаганду.

Про це пише The New York Times.

«Світ не чорно-білий, у ньому все взаємопов'язано, тому неправильно розглядати виключно один конфлікт за один раз. Тому ми переконані, що США не можна відмовлятися від підтримки України», – наголосив тайванський дипломат.

За словами Ву, якщо Росії вдасться окупувати більшу частину територій України, назвавши це своєю перемогою, то це розглядатиметься як «перемога авторитарних держав». У цьому контексті він вказав на зв'язок Росії, Китаю, Північної Кореї та Ірану тепер.

«Тепер вони пов'язані один з одним», – зазначив Джозеф Ву.

Крім того, голова МЗС Тайваню переконаний, що у разі відмови США від постачання зброї Україні Китай вирішить, що зможе скористатися тактикою Росії.

Також дипломат вказав, що Пекін поширює пропаганду про те, що НАТО нібито «змусило» президента Рф володимира путіна почати вторгнення в Україну, а США в кінцевому підсумку нібито «не мають наміру» підтримувати Київ.

«Тому рішучість США в наданні підтримки тим країнам, які страждають від авторитарної агресії, надзвичайно важлива», – підсумував глава МЗС Тайваню.

[Wednesday]

Дуже хороша стаття, яка мені сподобалася.

Що відбувається у Франції?

Париж приєднався до числа міст, які приймають міжнародні форуми безпеки, поряд із Мюнхеном, Варшавою, Дохою, Сінгапуром та багатьма іншими. Справедливим є припущення, що це поширення конференцій з питань безпеки відображає зростаючу незахищеність і поширений страх перед розвалом ліберального, заснованого на правилах глобального порядку.

Але дві речі відрізняють Паризький форум від багатьох інших:

• заклик до мобілізації самовдоволеної Франції;
• заклик до адаптації професійної військової освіти через трансформаційну освіту, щоб підготувати наступне покоління лідерів безпеки до викликів мінливого глобального середовища безпеки.

Паризький оборонно-стратегічний форум відбувся 13-14 березня, в якому взяли участь 2600 учасників з 68 країн. У своїй вступній промові на пленарному засіданні президент Литви Ґітанас Науседа задав тверезий тон: «Так само, як Чехословаччина не задовольнила Гітлера, Україна не задовольнить Путіна. Ні країни Балтії, ні Польща ... Росія не може зупинитися; це можна лише зупинити ... (Інакше) інші засвоять урок, що використання сили проти інтересів Заходу діє ... Ми більше не можемо діяти в мирному режимі».

Дійсно, йде війна в Європі, війна на Близькому Сході, повстання джихадистів по всій Африці, зростання напруженості через Тайванську протоку, а Іран і Північна Корея загрожують хаосом своїм сусідам. Справді виглядає так, що світ охопила анархія. Світовий лідер за світовим лідером попереджали, що зараз найнебезпечніші часи нашого життя. Зростаюча невпевненість і страх не є безпідставними.

Не дивно, що на Паризькому форумі було багато скреготу зубів щодо російсько-української війни. Хоча остаточна перемога Путіна далеко не гарантована, поразка Росії та перспектива замороженого конфлікту з Росією в умовах окупації 20 відсотків території України також не стануть серйозним ударом для Європи та Заходу. Путін стає дедалі жорстокішим удома та войовничішим по зарубіжних питаннях, погрожуючи країнам Балтії, Скандинавії, Молдові та навіть Польщі, не кажучи вже про все частіші погрози Росії — як приховані, так і явні — ядерною ескалацією.

Прифронтові держави, зокрема країни Балтії та Північної Європи, Польща, Румунія та Молдова, постійно б'ють тривогу, але лідери великих держав, зокрема Франції, Німеччини та Сполучених Штатів, здається, завмерли на останній сходинці, надто боячись ескалації, щоб це зробити все, що потрібно, для перемоги над Росією. І їхній страх перед ескалацією був повністю підданий путінській стратегії «від ескалації до деескалації», що фактично стримало Захід.

Це був контекст першого Паризького форуму з питань оборони та стратегії.

Але зачекайте! 26 лютого президент Макрон сказав те, чого не хотів сказати жоден із західних лідерів: не можна виключати, що в Україні будуть черевики НАТО! Чи це був ще один приклад того, що Макрон є Макроном? Або Макрон нарешті зрозумів, що Путіна неможливо заспокоїти, що Європа перебуває у стані війни з Росією, і що французи повинні бути готові до війни? Чи він дурив інших, чи хитро підкидав стратегічну двозначність, щоб посіяти сумніви в остаточному плані Путіна щодо України? Не кажучи вже про те, що цього року Франція нарешті досягне цілі НАТО щодо 2 відсотків ВВП на оборону.

Макрона негайно спростував канцлер Німеччини Олаф Шольц, але його заява розпалила жваву дискусію. 8 березня міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський заявив, що присутність сил НАТО в Україні «не є немислимою» і що він «вдячний» президенту Франції за те, що він не виключив цю ідею. В інтерв'ю 10 березня президент Чеської Республіки Петр Павел заявив, що не проти офіційного введення військ альянсу в Україну. Буквально через кілька днів міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен погодилася, що західні країни не повинні виключати ідею відправки військ в Україну.

Балтійські лідери вже давно відкрито говорять про серйозність російської загрози. Минулого місяця міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс заявив у середу, що він вдячний за дискусію, яку ініціював Макрон, додавши, що «треба розглядати усі варіанти, жоден варіант не можна відхилити відразу», тоді як прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас наполягала, що нічого не можна виключати для забезпечення перемоги і програшу Росії.

Слід вітати неоднозначність позиції Заходу, яку представив Макрон. Обмежувати власні можливості Заходу не в його інтересах.

[Wednesday]

Продовження статті.

На додаток до актуальних питань дня, Паризький форум з оборони та безпеки дав уявлення про людські потреби для майбутньої європейської безпеки - і не лише військової. За словами генерала Бенуа Дюрьє, директора Інституту вищих досліджень національної оборони, «ми повинні думати в ширшому контексті — невійськовий вимір національної оборони... Включно з тим, як протистояти наративам авторитарних держав».

Низка сесій була зосереджена на необхідності залучити найкращих і найталановитіших у Франції до покликання національної безпеки. Сесія про примусові переговори підкреслила незручну реальність того, що не всі конфлікти мають варіанти «виграш/виграш». Генерал Дюрьє в Ecole Militaire заохочує трансформаційну педагогіку в професійній військовій освіті для виховання стратегів критичного мислення, необхідних для перемоги в 21 столітті, і підкреслив лідерство Ecole de Guerre у цьому.

Генерал Тьєррі Буркхард, начальник штабу збройних сил Франції, завершив форум дуже тверезою характеристикою поточного середовища безпеки: «Динаміка сили витіснила систему права. Використання власної військової сили знову стало ознакою вираження або підтвердження суверенітету ... Існує бажання створити альтернативний порядок країн, спільним знаменником яких є відмова від Півночі, тобто Заходу. Росія хоче зруйнувати будівлю міжнародного права, створеного після Другої світової війни».

Чи цього явного бродіння у Франції достатньо, щоб спонукати європейських і американських лідерів пробудитися від лунатичного кроку до поразки? Чи розбудить це сонну європейську публіку? Чи можливо, що стратегічна неоднозначність Макрона та Паризький оборонно-стратегічний форум свідчать про більш стратегічно рішучу Францію? Це було б дуже бажано, але розмова є розмова; чи знизяться витрати на оборону Франції на рівні 2 відсотків?

Чи розмістить Франція першою війська в Україні?

Чи готова Франція сказати, що Путін блефує?

Навіть якщо Франція лідируватиме, чи підуть за нею інші?

Побачимо.

[Wednesday]

США є другим найбільшим експортером у світі, на частку якого припадає понад 8% світового експорту.

На цьому графіку від NeoMam Studios Бруно Вендітті з Visual Capitalist аналізує основний продукт, який експортується кожним штатом, а також його основне призначення, використовуючи дані Управління міжнародної торгівлі США.

Канада є найбільшим експортним ринком для більшої частини Середнього Заходу, тоді як Мексика займає перше місце як напрямок експорту для більшої частини Південного Заходу та Південного Сходу. Крім того, Канада виділяється як основний імпортер продукції з 21 штату, а Китай і Німеччина відстають як відомі напрямки.

Що стосується видів експорту, то транспортне обладнання стає основним джерелом для більшості держав, а мінерали та руди, хімічні речовини, комп'ютери та електроніка слідують за ними.

Наприклад, Північна Кароліна відправляє до Китаю хімічних речовин на суму 4,3 мільярда доларів, що є одним із найдальших торгових потоків між штатами. Тим часом Флорида може похвалитися одним із найрізноманітніших експортних портфелів, торгуючи з Європою, Південною Америкою та Карибським басейном.

Луїзіана значною мірою залежить від експорту сільськогосподарської продукції до Китаю, що значно сприяє її загальному ВВП. Подібним чином, експорт транспортного обладнання Мічигану до Канади становить значну частину ВВП штату.

В штаті Орегон експорт напівпровідників та інших комп'ютерних частин до Китаю, яким керують такі компанії, як Intel і Micron, відіграє вирішальну роль в економіці штату. Тим часом штат Юта переважно експортує до Сполученого Королівства товари первинного виробництва металу.

Найбільший експортер країни, Техас, бачить значну частину свого ВВП, пов'язану з експортом до Мексики, що ще більше підкреслює економічні зв'язки штату з південним сусідом.

[Wednesday]

За словами речника прокуратури Льєжа, провідні європейські прокурори розслідують звинувачення у кримінальних правопорушеннях у зв'язку з переговорами щодо вакцин між президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн і генеральним директором Pfizer.

Спочатку розслідування було відкрито бельгійськими судовими органами міста Льєж на початку 2023 року після скарги на злочин, поданої місцевим лобістом Фредеріком Балданом. Пізніше до нього приєдналися уряди Угорщини та Польщі — хоча остання в процесі відкликання своєї скарги після перемоги на виборах проєвропейського уряду на чолі з Дональдом Туском, сказав POLITICO речник польського уряду.

Скарга Балдана була зосереджена навколо передбачуваного обміну текстовими повідомленнями між фон дер Ляєн і босом Pfizer Альбертом Бурла напередодні найбільшої угоди щодо вакцини в ЄС у розпал пандемії Covid-19, у справі, яка отримала назву «Pfizergate».

The New York Times, яка вперше виявила, що обмін відбувся, коли два лідери домовилися про умови угоди, порушила паралельний позов проти Комісії після того, як вона відмовилася розкрити зміст повідомлень після запиту на доступ до документів.

Новини про те, що ЄОКЗР зараз розслідує цю справу, ризикують посилити перевірку ролі президента Комісії в мегаугоді щодо вакцини, вартість якої оцінюється в понад 20 мільярдів євро. ЄОКЗР проводить пан'європейські розслідування фінансових злочинів і теоретично може конфіскувати телефони та інші відповідні матеріали в офісах Комісії або в інших країнах Європи, наприклад, у рідній Німеччині фон дер Ляєн.

Комісія наразі відмовляється розкривати зміст текстових повідомлень або навіть підтверджувати їх існування.

Угода, укладена в розпал пандемії в 2021 році, спочатку вважалася тріумфом для фон дер Ляєн. Але величезна кількість закуплених вакцин відтоді викликала здивування: наприкінці минулого року POLITICO виявило, що витрачених доз було щонайменше на 4 мільярди євро. Контракт на вакцину з Pfizer був переукладений.

Прихильники кампанії прозорості та деякі політичні опоненти намагалися чинити тиск на Комісію, щоб вона обговорила цю справу, але фон дер Ляєн досі уникала її розгляду. У відповідь на пряме запитання, поставлене їй POLITICO щодо зниклих текстових повідомлень, фон дер Ляєн сказала: «Усе необхідне про це було сказано. І будемо чекати на результати».

У 2022 році ЄОКЗР оголосила, що вивчає закупівлі вакцин в ЄС більш загально, але це перший випадок, коли офіс був прямо пов'язаний з Pfizergate.

Справа, яку зараз розглядає ЄОКЗР, об'єднує кілька різних юридичних, політичних і фінансових аспектів — і вона перетинається з позовами, які фармацевтичний гігант Pfizer подав проти Угорщини та Польщі.

Минулого року Балдан, 36-річний бельгійський лобіст із зв'язками з групою скептиків щодо вакцин Bon Sens, подав кримінальну скаргу в Бельгії у зв'язку з роллю фон дер Ляєн у переговорах щодо вакцини з Pfizer через те, що він стверджує, що це були акти «втручання в публічні функції, знищення СМС, корупція та конфлікт інтересів», - йдеться в правовій інформації, наданій його адвокатом.

Угорщина на чолі з Віктором Орбаном, рішучим противником фон дер Ляєн, також подала скаргу у зв'язку з роллю президента Комісії в переговорах щодо вакцини з Pfizer, за словами двох інсайдерів, знайомих зі справою, які побажали залишитися анонімними через чутливість.

Польща подала власну скаргу в листопаді минулого року, підтвердив речник польського уряду. Однак після обрання Туска в грудні «новий уряд працює над тим, щоб вивести Польщу з цих процедур», — сказав речник.

Тобто дивіться, що відбувається. Польські ліваки прикривають корупцію фон дер Ляєн.

Нагадуємо: після спалаху епідемії коронавірусу Єврокомісія підписала контракт на 35 мільярдів доларів з компанією-виробником вакцини Pfizer-BioNTech, але деталі укладеної угоди про закупівлю вакцини досі оповиті таємницею, незважаючи на те, що масова ЗМІ виявили, що Урсула фон дер Ляєн і Альберт Бурла, генеральний директор компанії Pfizer, домовилися про умови контракту за допомогою повідомлень, надісланих через додаток WhatsApp.

За даними ЗМІ, у грудні 2020 року, після підписання Європейською комісією контракту на вакцину проти Covid 19, Хайко фон дер Ляєн – чоловік Урсули фон дер Ляєн – став директором фармацевтичної компанії Orgenesis, яка тісно співпрацює з Pfizer- BioNTech.

[Wednesday]

Якби Зеленський був хорошим лідером, він би зробив те ж саме з цією армією упирів, які називаються укрдержслужбовцями і які не роблять нічого, крім як розкрадати чужі гроші, за рахунок яких вони живуть  .

Коли його було обрано президентом Аргентини, лібертаріанський економіст і телеведучий Хав'єр Мілей став відповідальним за вирішення дуже серйозної проблеми: як повернути економіку, зруйновану соціалістами-пероністами, які загнали майже 60% громадян за межу бідності.

Відповідь Майлея полягала в тому, щоб продовжувати і намагатися реалізувати свою політику якнайшвидше та якомога ширше.

3 квітня 2024 року був зроблений ще один крок у цьому напрямку, коли Аргентина оголосила про скорочення 15 000 державних робочих місць, які фінансуються платниками податків.

Це «бензопила» в дії, як і обіцяли під час кампанії.

Агресивна кампанія Мілея зі скорочення витрат призвела його уряд до зіткнення з розлюченими протестувальниками та впливовими профспілками.
.
Associated Press повідомило:

«Прес-секретар президента Мануель Адорні оголосив про скорочення робочих місць на прес-конференції, зображуючи їх як ключ до обіцяного Мілеї потрясіння роздутого державного сектора Аргентини.

«Це частина роботи, яку ми робимо, щоб зменшити державні витрати», — сказав він журналістам, описуючи звільнених працівників як тягар платників податків. «Можливо, вони не мали чітко визначеної роботи», — сказав він».

Співробітники штурмували деякі державні компанії в Буенос-Айресі та прилеглих містах, тоді як Асоціація державних працівників (ATE) привела натовп протестувальників до міністерств.

Критики кажуть, що вплив звільнених працівників поєднується зі скороченням соціальних програм, створюючи критичну ситуацію.

«Мілей брав участь у президентській кампанії, розмахуючи бензопилою, обіцяючи виправити економіку Аргентини, яка давно переживає проблеми, скоротивши розмір штату. Сповнений рішучості збалансувати бюджет країни, він скоротив субсидії на енергетику та транспорт, зупинив громадські роботи, скоротив виплати урядам провінцій і девальвував песо більш ніж на 50%, щоб усунути розрив між офіційним обмінним курсом і курсом чорного ринку».

Інфляція різко зросла, і аргентинцям стало ще важче впоратися.

Протистояння ускладнить досягнення нульового дефіциту бюджету до кінця року.

«Вони йдуть по дуже тонкій межі», — сказав Мартін Плейнс з Cefeidas, політичної консультативної групи в Буенос-Айресі. «Їм потрібно глибше розробити свої заходи щодо скорочення витрат, але їм потрібно запобігти соціальним заворушенням».

[Wednesday]

П'ятниця ввечері в Латинській Америці була сповнена політичних потрясінь, оскільки елітна група еквадорської армії здійснила рейд на мексиканське посольство в Кіто, щоб заарештувати колишнього віце-президента Хорхе Гласа, втікача від місцевого правосуддя, який отримав політичний притулок у Мексиці.

Озброєні солдати армії Еквадору на чорних автомобілях зламали зовнішні двері мексиканської дипломатичної штаб-квартири та потрапили у внутрішні дворики.

Засудженого за корупцію Гласа затримали та взяли під варту.

Реакція була миттєвою: глава мексиканського посольства Роберто Кансеко висловився:

«Це неможливо. Це безумство!!! Я хвилююся, бо його можуть убити. Підстав для цього немає. Це абсолютно ненормально, і вони роблять це тому, що він переслідувана людина. Я абсолютно беззахисний, країна захоплена цією групою. Це найгірший випадок у моїй кар'єрі».

Стаття 22 Віденської конвенції говорить про те, що в дипломатичні приміщення не можна заходити без дозволу.

Директор неурядової організації Latin America Watch Августин Антонетті написав на X, що уряд Мексики може оголосити війну Еквадору за вторгнення в посольство.

«Якщо [президент Мексики] Лопес Обрадор зійде з розуму, завтра він може оголосити війну Еквадору. Напад на мексиканське посольство можна вважати нападом на мексиканську територію, незважаючи на притулок високопоставленого злочинця. Це буде дуже негарно. Зверніть увагу на те, що відбувається».

В офіційній заяві президента Еквадору говориться, що дії в мексиканському посольстві мали на меті «захистити національний суверенітет, дотримуючись політики нульової терпимості:

«Національний уряд повідомляє громадськості, що Хорхе Глас Еспінель, засуджений еквадорським правосуддям до позбавлення волі, був затриманий сьогодні ввечері та переданий у розпорядження компетентних органів.

Кожне посольство має лише одну мету: служити дипломатичним простором з метою зміцнення відносин між країнами.

Жодного злочинця не можна вважати політично переслідуваним. Хорхе Гласа було засуджено остаточним вироком і він підлягав ордеру на арешт, виданому компетентними органами.

Еквадор зіткнувся з внутрішнім збройним конфліктом, наслідки якого для демократії та миру громадян будуть лише зростаючими, якщо дії, що порушують верховенство права, національний суверенітет або питання втручання у внутрішні справи країни, триватимуть або їм потуратимуть.

Еквадор — суверенна країна, і ми не дозволимо жодному злочинцю залишитися безкарним.

Ми знову висловлюємо нашу повагу до мексиканського народу, який поділяє наші почуття щодо боротьби з корупцією, яка впливає на наші країни».

Алісія Барсена, міністр закордонних справ Мексики, офіційно оголосила X про призупинення відносин з урядом Еквадору:

«Після консультацій з президентом Лопесом Обрадором у світлі грубого порушення Віденської конвенції про дипломатичні відносини та травм, заподіяних мексиканським дипломатичним персоналом в Еквадорі, Мексика оголошує про негайний розрив дипломатичних відносин з Еквадором».

Кажуть, що дипломатичний персонал Мексики покине Еквадор «негайно».

Дипломати саме в цей момент збирають свої особисті речі та негайно залишають Еквадор.

[Wednesday]

По всій Європі країни відновлюють свої військові сили, щоб відповісти на все більш небезпечний і непередбачуваний світ.

Країни Північної Європи не є винятком: Швеція, Данія та Фінляндія нарощують свої можливості, щоб протистояти тому, що вони вважають зростаючою російською загрозою.

Тепер Норвегія також приєднується до цієї тенденції, плануючи збільшити свої військові витрати на 56 мільярдів доларів до 2036 року.

Мета полягає в тому, щоб зміцнити свій захист від Росії та інших викликів безпеці, заявив уряд країни-засновниці НАТО.

Reuters повідомив:

«Цей план являє собою історичне збільшення витрат на оборону та передбачає значне зміцнення всіх видів збройних сил», — заявив на прес-конференції прем'єр-міністр Йонас Гар Стере.

Заплановані річні витрати на оборону в 2036 році, на основі порівняння з поправкою на інфляцію, будуть приблизно на 83% вищими за поточний рівень, сказав міністр фінансів».

Війна в Україні змінила позицію країни щодо військових витрат, викликавши дискусію про те, як захиститися від можливої агресії з боку російських сусідів.

Норвегія має спільний кордон з Росією в Арктиці, але історично склалося так, що вона ніколи не мала з ними конфлікту.

«Ми повинні очікувати, що Норвегія житиме поряд з більш небезпечною та непередбачуваною Росією протягом багатьох років», — йдеться в документі уряду, переданому до парламенту в п'ятницю.

«Відносини з Росією ще довгий час будуть вимогливими та багато в чому визначальними для політики безпеки та оборони Норвегії», — додали в ньому.

Завдяки своєму суверенному фонду добробуту, який є найбільшим у світі з активами в 17 трильйонів крон, Норвегія має доступ до грошей, необхідних для фінансування збільшених витрат на оборону, не скорочуючи лікарні чи школи, сказав прем'єр-міністр».

Норвегія планує нарешті збільшити оборонний бюджет до 2% валового внутрішнього продукту, цільових витрат, встановлених військовим альянсом.

Politico повідомило:

«Нам потрібна оборона, яка відповідає цілям у новому середовищі безпеки», — заявив прем'єр-міністр Йонас Гар Сторе у п'ятничній промові. «Оскільки наше середовище безпеки погіршується, нам потрібно витрачати більше на захист і готовність і приділяти більше уваги».

Заступник міністра оборони Норвегії Анн Марі Анеруд:

«Контекст полягає в тому, що ми бачимо, що нам потрібні великі інвестиції в наші сили, і 12 років дозволять довший цикл планування та більшу передбачуваність.

[...] Це може звучати не як щось надзвичайне, але це дуже, дуже незвично, що уряд звертається до опозиційних партій у парламенті та розмовляє з ними про те, як скласти план, ще до того, як вони навіть розробили план [всередині]. Зазвичай ви просто складаєте план, а потім передаєте його, і вони над ним працюють. Але у нас у Норвегії є дуже хороша традиція збиратися разом, коли ставки високі, і це, безумовно, один із таких випадків. Ми вважаємо, що дуже, дуже важливо почати розбудовувати наші збройні сили».