Питання розробки та виробництва зброї Україною

[Wednesday]

Як на мене, ці люди не менш героїчні, ніж ті, що на передовій. Розчулює і викликає велику повагу .

[Wednesday]

Побачила збір на морські дрони СБУ і задалася питанням.

1) Якщо це розробка СБУ, то чому відбувається збір на ці дрони? Хіба держава не повинна забезпечити кошти, оскільки СБУ - частина держави?

2) Як Sea Baby співвідноситься з морським дроном Магура?

Дуже цікаво, що майже одночасно вийшли дві статті у тому ж самому ЗМІ:

1) 4 серпня про дрон Магура ( і ще раніше теж про Магуру, яку продемонстрували СНН).

2) буквально через 10 днів - про "Морського Малюка" . Причому СБУ повністю заперечила, що має до Магури якесь відношення, сказавши, що самі розробили цей дрон з допомогою цивілів.

То що насправді відбувається??

Питання: Чому СБУ брехало (лінк вище), що "Морський малюк" не має відношення до "Магури", коли тут написано протилежне?

https://www.pravda.com.ua/articles/2024/03/4/7444793/

Водних дронів "Магура V5" у ГУР МО насправді могло і не бути.

Приватна компанія, яка займається збиранням цих систем і поки що, з міркувань безпеки, воліє не фігурувати в публічній площині, спершу працювала із зовсім іншою силовою структурою – Службою безпеки.

[Wednesday]

Враховуючи, що інфа йде від українських чиновників, я ставлюся до неї скептично. Але тим не менше читайте самі.

Україна поспішає виробляти зброю вдома. Переклад статті внизу.

Україна практично не виробляла зброї до російського вторгнення в лютому 2022 року, але місцева збройна промисловість зараз процвітає.

Заводи виробляють снаряди, міномети, військові машини, ракети та інші предмети, важливі для військових зусиль. У 2023 році виробництво зросло втричі, цього року очікується збільшення в шість разів, заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду в січні.

Місцевого виробництва недостатньо, щоб компенсувати втрату міжнародної підтримки, особливо зброї зі Сполучених Штатів. Але оскільки пакет допомоги в розмірі 60 мільярдів доларів США зупинився в Конгресі, вітчизняне виробництво є критичним, ніж будь-коли.

На деяких важливих видах зброї, таких як безпілотники, які змінили спосіб ведення війни, Україна вже виробляє 90 відсотків того, що їй потрібно, заявив Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації, на конференції минулого місяця.

Серед цих предметів – безпілотні літальні апарати далекого польоту, які останніми тижнями вразили нафтові об'єкти в глибині Росії, а також морські безпілотники, які завдали серйозної шкоди російському Чорноморському флоту та допомогли відновити морські шляхи для експорту українського зерна. Україна також створює власні міномети та артилерійські снаряди радянського зразка калібру 122 і 152 мм.

Українські оборонні компанії також намагаються задовольнити найбільшу потребу військових, створюючи власні 155-міліметрові снаряди за стандартом НАТО, необхідні для артилерійських систем, які постачають західні сторони України.

Цих снарядів на фронті вкрай не вистачає, але офіційний представник державного оборонного підприємства «Укроборонпром» сказав, що виробництво почнеться не раніше «другої половини цього року». Чиновник, який говорив на умовах анонімності через делікатність питань національної безпеки, не надав додаткових подробиць.

Але президент Володимир Зеленський заявив, що вітчизняне виробництво є ключовим для того, щоб Україна могла підтримувати свою оборону.

«Це єдиний вихід», — сказав Зеленський Associated Press у грудні, обговорюючи надію на те, що Україна зможе повністю розвинути свою збройову промисловість. За його словами, якщо ці прагнення будуть реалізовані, російські плани «дестабілізації, експансії та окупації України припиняться».

Незважаючи на те, що в Україні є виробничі потужності та певна сировина, особливо сталь, військові зараз терміново потребують зброї.

«На жаль, можу сказати, що без допомоги наших західних партнерів, наших друзів, у тому числі зі Сполучених Штатів, ми не зможемо повною мірою забезпечити потреби Збройних Сил України», – сказав заступник генерального директора Максим Полив'яний, який працює на компанію «Українська броня» — найбільшого приватного виробника зброї в країні.

[Wednesday]

Продовження статті внизу.

Після розпаду Радянського Союзу збройна промисловість в Україні фактично розпалася. Роки безгосподарності та корупції в поєднанні з тим фактом, що велика частина промисловості була зосереджена на російських покупцях, означали, що Україні довелося шукати за кордоном все - від куль до винищувачів.

Україна також здала свій ядерний арсенал в обмін на гарантії, в тому числі з боку Росії, щодо дотримання територіального суверенітету країни.

Зараз, після більш ніж двох років повномасштабної війни, Україні потрібне все: від основних засобів, таких як кулі, до складної зброї, такої як ракетні системи великої дальності, винищувачі та бомбардувальники.

Проте в української зброї є перспективи. Міністр стратегічної промисловості України Олександр Камишин заявив минулого місяця, що Україна розгорнула ракету місцевого виробництва з дальністю понад 400 миль. Подробиць він не повідомив. За словами офіційних осіб, також розробляються системи протиповітряної оборони та високоточні ракети, схожі на американську високомобільну артилерійську ракетну систему (HIMARS).

Але високотехнологічні системи, які потрібні Україні для відсічі російським загарбникам, ще дуже далекі від того, щоб їх виробляли в Україні. «Щоб освоїти таке виробництво, щоб таке виробництво побудувати, потрібні десятиліття», — сказав Полив'яний, який також є директором Національної асоціації оборонно-промислового комплексу України, до якої входять понад 50 приватних підрядників.

Останніми тижнями українські війська втратили позиції на сході, оскільки в них зменшилася кількість снарядів, куль і навіть солдатів. І незабаром ситуація може значно погіршитися. Розвідка США спрогнозувала, що Україна може залишитися без ракет ППО до кінця місяця.

Минулого тижня Європейський Союз схвалив військовий пакет на 5 мільярдів доларів, а адміністрація Байдена оголосила, що надішле 300 мільйонів доларів допомоги, що стало можливим завдяки «неочікуваній економії коштів» у контрактах Пентагону для України. І чеська ініціатива сподівається розпочати надсилання близько 800 000 снарядів у найближчі тижні.

Проте все це ще не відповідає потребам країни.

[Wednesday]

Продовження статті внизу.

Українські чиновники кажуть, що не можуть оприлюднити точні цифри свого виробництва через міркування безпеки. Але перелік обмежень — від відсутності належного фінансування до пошуку достатньої кількості пороху — заважає українській промисловості нарощувати виробництво.

«Нашого держбюджету не вистачає», – заявив голова Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради України Олександр Завітневич.

Здатність України фінансувати внутрішнє виробництво зброї обмежена інвестиційним капіталом, який вона може виділити, оскільки фінансова підтримка Заходу зазвичай спрямовується на невійськові витрати. Цього року Україна витратить близько 5 мільярдів доларів на виробництво внутрішньої зброї, кажуть чиновники, але всі погоджуються, що цього недостатньо.

«Головний оборонний ресурс – це гроші», – сказав Завітневич.

Підвищення податків є політично ризикованим, якщо не економічно недоцільним, враховуючи, що економіка країни вже живе, оскільки значна частина працездатного населення живе за кордоном, бере участь у війні або безробітна.

Українські чиновники виступають за використання деяких із заморожених Заходом активів російського Центрального банку на суму близько 300 мільярдів доларів. У п'ятницю канцлер Німеччини Олаф Шольц вперше заявив, що підтримує цю ідею.

[Wednesday]

Продовження статті внизу.

Але навіть якщо гроші знайдуться, Україна має працювати в умовах світової нестачі вибухонебезпечних хімікатів.

Вузькі місця в ланцюзі поставок і різке зростання міжнародного попиту — частково спричинене війнами в Україні та секторі Газа — вичерпали запаси пороху та ракетного палива. В Україні це призвело до періодичних зупинок виробництва, зазначив Полив'яний з "Української бронетехніки".

«Ми дійдемо до того етапу, коли скільки знайдемо пороху, стільки й боєприпасів виготовимо», – сказав представник «Укроборонпрому».

Методи закупівель українського уряду також перешкоджають виробництву, кажуть оборонні підрядники, оскільки кілька міністерств підписують контракти, а єдиної системи немає.

«Дурне запитання кожного разу, коли ми отримуємо від різних міністерств: «Скільки ви можете виробити цього місяця?», — сказав Артем В'юнник, керівник компанії «Атлон Авіа», яка виготовляє «Фурію», головний український розвідувальний дрон для виявлення артилерії. «Вони повинні розуміти, що виробництво так не працює».

До війни Athlon випускав 100 безпілотників на рік, сказав Віюнник. Зараз це 150 на місяць. Але контракти вимагають місяців планування закупівлі сировини.

Віюнник сказав, що дає чиновникам таку ж відповідь — він не може збільшити видобуток одразу, але може побудувати більше наступного року з підготовкою. «Я можу це зробити, але розкажіть мені про це прямо зараз», — сказав він.

Українські чиновники кажуть, що вони спрощують процес під керівництвом Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил.

Україна також співпрацює із західними компаніями, такими як німецька Rheinmetall, британська BAE Systems і турецька Baykar. Минулого місяця Rheinmetall домовився про спільне підприємство з виробництва 155-мм снарядів і пороху.

Зрештою, Зеленський сподівається отримати дешеві кредити та ліцензії на виробництво та ремонт американської зброї.

Оскільки Україна нарощує виробництво зброї, Росія почала атакувати збройові заводи. Багато ракет перехоплено, але, як повідомляється, кілька знайшли свою ціль.

Україна не розголошує, коли фабрика потрапила під удар. Нещодавню поїздку журналістів Washington Post на завод з виробництва мінометів Ukrainian Armour двічі переривали авіаційні сигнали. Однак поблизу не було помічено жодних російських ракет чи вибухових безпілотників.

"Українська броня" та інші фірми перенесли частину виробництва за межі України, сказав Полив'яний.

В якості захисного заходу компанії розбивають етапи виробництва або дублюють їх і розміщують у різних місцях. Деякі критичні процеси відбуваються під землею. Все це зменшує втрати.

В'юнник з Athlon Avia сказав, що він розділив свою діяльність у Києві та переніс частину до Львова на заході України. Після вибухового страху у Львові він розділив виробництво і там. "Це знижує нашу ефективність", - сказав він. «Але ми повинні це зробити, тому що якщо ми цього не зробимо, у нас можуть виникнути великі проблеми».

[Wednesday]

Данія виділила 200 млн крон (28,5 млн доларів) на закупівлю в українських виробників озброєння та військової техніки для ЗСУ.

Про це повідомила пресслужба Міністерства стратегічних галузей промисловості.

У відомстві назвали це першим й поки що безпрецедентним рішенням, коли продукція військового призначення для Сил оборони України закуповується в українських виробників за кошти іншої держави.

"Рішення надзвичайно важливе і для українського війська, і для української економіки. Виробничі спроможності нашого ОПК значно перевищують купівельні спроможності держбюджету", – йдеться у повідомленні.

Очільник міністерства Олександр Камишін розповів про створення проєкту ZBROYARI: Manufacturing Freedom, мета якого – зібрати $10 млрд на виробництво української зброї цьогоріч.

"Сьогодні ми маємо перший донат. Це рішення знакове, воно відкриває шлях для інших країн – і ми неймовірно вдячні данському уряду і данському народу за лідерство", – зазначив міністр.

За його словами, над цим рішенням працювала величезна команда в Україні та Данії.

[Wednesday]

Я подумала, що це першоквітневий жарт, а це правда. Звучить, як зебіли .